Речник Путіна видав «страшну таємницю» про те, що в Києво-Печерській лаврі знаходиться РОСІЙСЬКА православна церква!
Це важливий додатковий аргумент для рішення про ОЧИЩЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛАВРИ від російської церкви ВІЙНИ Путіна-Кіріла.
Від тепер пояснення, що УПЦ – це самостійна церква, а не церковний федеральний округ РПЦ, виглядають казочками для легковірних.
І трішки нашої церковної історії Вам від Івана ОГІЄНКА.
«Українська Церква від самого початку мала Св. Письмо – найперше і найголовніше джерело церковного життя – в добре зрозумілій мові, наприклад Остромирове Євангеліє, написане в Києві 1056. Київське Євангеліє 1092 р. ….А з XVI віку в нас появляється ціла низка перекладів Св. Письма на живу українську мову…,В Україні з‘явилася перша друкована ціла Біблія – Біблія Острозька 1581 року…
В Російській церкві …ніяких перекладів на живу російську мову не існувало аж до XIX століття.
…Всі богослужби в Українській Церкві відправлялися за місцевими звичаями, що були відмінні…від звичаїв московських.…Так в Українській церкві Євангеліє читано тільки обличчям до народу, проповідь виголошувалася зараз по Євангелію, царські врата майже не закривалися…
…Кожен чин треби Української церкви мав свої окремішності. Так, у чині хрещення допускалося крім погруження й обливання. На вінчанні молоді конче присягали, а без цієї присяги шлюб не був дійсний…
Було багато звичаїв, таких, як освячення квіток на Маковея…або плодів на Спаса…У всіх богослужбах члени місцевого братства брали діяльну участь…
Народна церковна термінологія наша часом надзвичайно глибока й релігійна; порівняй, наприклад, наше «свято»(святий день) і російське «праздник» (порожній день) – наш термін безконечно християнніший від російського! Українці…пишуть правильніше Ісус, а не за росіянами Іісус.
Щоб закінчити про національні окремішності нашої церкви, що сама форма українського храму зовсім інша від форми, скажімо, храму московського; спосіб малювання образів у нас інший; одіж духовенства так само була відмінна – й приватна, й богослужбова, як свідчать нам стародавні малюнки. Дороги наші переповнені хрестами та фігурами, чого, наприклад, не знала Москва.
І т.д.,і т.д. – кожна найменша закутинка церковного життя, була інша, аніж, скажімо на Москві».
Детальніше читай:
Іван ОГІЄНКО Українська церква.- Прага, 1942,- т.1-2.
