Третього грудня у кінотеатрі «Жовтень» пройшла церемонія нагородження 51-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість». Цього року урочистості відбулися скромно і в колі однодумців. Через обставини у нашій країні більшість міжнародних учасників не змогли приїхати особисто. Так само й міжнародне журі переглядало фільми-учасники онлайн.
«Ми вдячні всім інституціям та партнерам, без яких у цих умовах фестиваль було б неможливо. Особливо дипломатичному корпусу. І звісно, Збройним Силам України», — зазначив на церемонії художній керівник фестивалю Андрій Халпахчі.
На подію завітала й посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен. З Андрієм Халпахчі знайома з 1991 року. Тоді фестиваль проходив ще в Будинку кіно.
«Рада, що Німеччина, як завжди, підтримує проведення кінофестивалю. Вражена, що команді вдалося це зробити під час повномасштабної війни, — зазначила пані посол. — Сподіваюся, це вперше і востаннє фестиваль „Молодість“ відбувається під час війни».
Цьогоріч фестиваль має скорочений формат. Залишили лише міжнародний конкурс, відмовившись від програм документального кіно, фільмів для дітей, а програми «Сонячний зайчик».
Переможці традиційно отримали «Скіфських оленів» — срібні статуетки з позолотою та діамантовими очима.
«Ці статуетки змінювалися. Ідея скіфського оленя як клейноду України з’явилася у скульптора Волошина. Він зробив тоді їх трохи іншої форми, — пригадує Андрій Халпахчі. — Спочатку виготовлялися з бронзи. Років вісім тому компанія Кімберлі запропонувала допомогу — зробити коштовну нагороду».
Понад 20 фільмів міжнародної програми переглядали члени журі, яке очолила директорка Берлінського міжнародного кінофестивалю Маріетт Різенбек. Як людина, що багато зробила для кіно, вона отримала нагороду за внесок у світовий кінематограф.
Приз за найкращий фільм у Міжнародному студентському конкурсі виборов чеський короткий метр «З любов’ю, тато» режисерки в’єтнамського походження Діани Кам Ван Нґуєн. Розповідає про звʼязки та прогалини у стосунках між дитиною і батьками. Авторка знаходить листи, які батько писав їй з вʼязниці. Вирішує написати у відповідь з надією відновити звʼязок. Викладає на папері те, що не може сказати словами — звинувачує батька в руйнуванні родини, але водночас намагається зрозуміти його.
У Міжнародному короткометражному конкурсі переможцем став фільм «Усі ворони світу» режисерки з Гонконгу Ї Тан. За сюжетом, кузина запросила 18-річну Шеннань на загадкову вечірку, де повно китайських чоловіків середнього віку.
У Міжнародному повнометражному конкурсі перемогла пакистанська стрічка Саїма Садіка «Джойленд». Головний герой, тихий безробітний чоловік крикливої працевлаштованої жінки, має, здавалося б, щасливий шлюб за домовленістю та впорядковане сімейне життя. Під тиском і глузуваннями з боку свого батька він знаходить роботу резервного танцюриста для транс-виконавця Біби, що відкриває йому очі на інший спосіб кохання — і інший спосіб життя.
Володарем Гран-прі 51-го Міжнародного фестивалю «Молодість» став фільм «Памфір» українського режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука. Його короткометражний ігровий дебют «Штангіст», вигравав конкурс «Молодості» у 2018 році.
Починаючи з 1990-х років, коли фестиваль «Молодість» став міжнародним, Гран-прі стрічка українського режисера отримувала лише раз — у 2010 році цей приз здобула картина «Щастя моє» Сергія Лозниці.
Джерело: “Вечірній Київ”
