Воєнний стан і загальна мобілізація продовжені до 18 серпня 2023 року в Україні. Всі військовозобов’язані чоловіки мають стояти на військовому обліку та можуть бути мобілізовані повістками, інформує NV.

Процес обліку регулюється Постановою КМУ № 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів і уточнює попередні правила та включає кілька оновлень.

Види військового обліку в Україні і хто веде

За Постановою № 1487 передбачається, що військовий облік будуть вести:

  • територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;
  • роботодавці;
  • дипломатичні установи за кордоном;

Крім того, передбачається, що з 2026 року буде проводитися військовий облік жінок ― спочатку на останньому курсі університету за медичною спеціальністю, а потім у ТЦК за місцем проживання жінок та на роботі а також у разі, коли жінки добровільно стають на військовий облік.

В Україні передбачено військовий облік призовників, резервістів та військовозобов’язаних. На військовий облік беруться:

  • призовники у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;
  • військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у запасі, у тому числі жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.

Україна планує знизити граничний призовний вік від 27 років до 25 років в Україні. Відповідний законопроєкт підтримав уряд. Зміни будуть внесені до статей 15, 18, 18−1, 37 Закону України про військовий обов’язок та військову службу.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Яка відповідальність за порушення правил військового обліку

Відповідальність за порушення правил ведення військового обліку визначає Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Стаття 210 ― Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою:

  • накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510−850 грн.)
  • повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період (воєнний стан) тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850−1700грн.)

Стаття 210−1 ― Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачає штраф для фізичних та посадових осіб.

Розмір штрафу визначений у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. Так, він становить:

  • для фізичних осіб (відповідальних осіб за ведення військового обліку) від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700−3400 грн);
  • для посадових осіб (керівників) — від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400−5100 грн).

Якщо правопорушення вчинене повторно протягом року або у особливий період (воєнний час) штраф складатиме:

  • для громадян фізичних осіб (відповідальних осіб за ведення військового обліку) від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400−5100 грн);
  • для посадових осіб (керівників) — від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100−8500 грн).

Відповідальні за недотримання правил ведення військового обліку стосується керівника підприємства, установи, організації. Вона передбачає штраф як на керівника підприємства, так і на особу, відповідальну за ведення військового обліку відповідно до наказу.

Стаття 211 ― Зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності стосується призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

Зіпсуття військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), яке спричинило їх втрату, тягнуть за собою:

  • накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510−850 грн.);
  • повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850−1700грн.).

Стаття 235 КУпАП ― Справи про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і, відповідно, справи щодо порушення роботодавцями правил військового обліку як складової такого порушення розглядають ТЦК.

Від імені ТЦК розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ТЦК.

Джерело: “Економічні новини”