Цей день в історії:
1216 — Папа Римський Гонорій III затвердив орден мандрівних проповідників (домініканців), заснований іспанським ченцем Домініком 1215 року.
1845 — У Філадельфії (США) вперше продемонстровано роботу першого синтезатора голосу, створеного німецьким винахідником Йозефом Фабером.
1882 — Помічник американського винахідника Томаса Едісона, Едвард Джонсон придумав ялинкову електрогірлянду і прикрасив нею ялинку в себе вдома на Різдво.
1895 — Німецький фізик Вільгельм Рентґен опромінив руку своєї дружини «Х-променями», отримавши один із перших у світі рентґенівський знімок (найперший за три роки до нього отримав український фізик Іван Пулюй)
1917 — Голова уряду Української Народної Республіки Володимир Винниченко підписав розпорядження про створення Генерального секретарства з міжнародних справ. Очолив Генеральне секретарство Олександр Шульгін. З 2000 року цей день щорічно відзначається в Україні як День дипломата.
1917 — у Харкові відбувся заколот проти Української Народної Республіки, проголошено про встановлення більшовицької влади і скликано III екстрений з’їзд рад маріонеткової Донецько-Криворізької Республіки
1917 — Конгрес США ввів у країні «сухий закон».
1918 — У Києві командир Осадного корпусу січових стрільців Євген Коновалець видав наказ про заборону антидержавної агітації.
1938 — Біля берегів Південної Африки спіймали першу латимерію (найдавнішу зі сучасних риб).
1972 — У Білій Церкві на комбінаті шин і гумовотехнічних виробів випущено першу продукцію.
1989 — У Соціалістичній Республіці Румунія перемогла народна революція, спрямована проти режиму Ніколае Чаушеску, до влади прийшов Фронт національного порятунку.
1989 — За згодою між керівниками Західної та Східної Німеччини вперше після зведення «берлінської стіни» Бранденбурзькі ворота були відкриті для вільного проходу через них громадян обох держав.
Народились:
1702 — Жан Етьєн Ліотар, швейцарський художник (†1789).
1744 — Данило Самойлович (Сушковський), український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення (†1804).
1815 — Люсьєн Петіпа, французький балетний танцюрист і балетмейстер (†1898).
1823 — Жан Анрі Фабр, французький ентомолог та письменник (†1915).
1833 — Марко Вовчок (Марія Вілінська), українська письменниця («Кармелюк», «Невільничка», «Інститутка»).
1856 — Френк Біллінґс Келлоґ, американський юрист, дипломат, державний діяч, лауреат Нобелівської премії миру (†1937).
1858 — Джакомо Пуччіні, італійський композитор, автор 12 опер («Манон Леско», «Богема», «Тоска», «Мадам Баттерфляй», «Турандот» тощо).
1872 — Каміль Ґерен, французький учений, один із творців протитуберкульозної вакцини (†1961).
1876 — Філіппо Томмазо Марінетті, італійський письменник, засновник і теоретик футуризму в європейській літературі та мистецтві (†1944).
1879 — Ганна Юрчакова, українська драматична акторка.
1889 — Натан Альтман, український художник-авангардист (кубіст), скульптор і театральний художник.
1899 — Микола Горбань, український історик доби Розстріляного відродження, архівіст, письменник; батько відомого вченого Олександра Горбаня, професора Університету Лестера (Велика Британія), директора Центру Математичного Моделювання і кафедри прикладної математики; дід художниці Анни Горбань.
1908 — Макс Білл, швейцарський скульптор, художник-абстракціоніст, архітектор і дизайнер, представник цюрихської школи конкретного мистецтва (concrete art).
1972 — Ванеса Параді, французька співачка і кіноактриса.
