Цей день в історії:
1815 — засланий на Ельбу Наполеон покинув острів, щоб почати своє друге правління.
1832 — реакція на Листопадове повстання: Микола I оголосив Королівство Польське нероздільною частиною Росії, скасовані елементи польської державності.
1878 — у Львові розпочався судовий процес над Іваном Франком за підозрою в пропаганді соціалізму.
1885 — закінчилась Берлінська конференція для обговорення розподілу Африки між європейськими державами.
1886 — у Горлівці А. Міненков та О. Ауербах добули першу в Російській імперії ртуть.
1895 — в Огайо (США) запатентували склодувну машину.
1921 — засновано Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут
1935 — Роберт Ватсон-Ватт продемонстрував британським ВПС технологію радару.
1939 — за винесеним вироком Воєнної колегії Верховного суду СРСР у Москві розстріляно перших осіб УСРР та КП(б)У — П.Постишева, С.Косіора та В.Чубара
1987 — англіканська церква дозволила жінкам бути священиками.
2004 — Європейський парламент визнав сталінську депортацію чеченського народу актом геноциду.
2014 — День спротиву окупації Криму. Цього дня у Сімферополі відбувся мітинг українців та кримських татар на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму.
Народились:
1587 — Стефано Ланді, італійський композитор і педагог римської школи епохи раннього бароко. Зробив значний внесок у розвиток ранньої опери.
1770 — Антонін Рейха, чеський і французький композитор, теоретик музики, педагог.
1759 — Якоб Людвіґ, німецький філософ, економіст, філолог, професор Харківського університету.
1786 — Домінік Франсуа Араґо, французький фізик і політичний діяч.
1802 — Віктор Гюго, французький письменник.
1808 — Оноре Дом’є, французький художник, майстер сатиричного рисунку та літографії.
1817 — Василь Лазаревський, український громадський діяч, белетрист. Як і його брати, Василь Лазаревський брав активну участь у долі Тараса Шевченка.
1821 — Фелікс Зім, французький пейзажист, представник «барбізонської школи».
1829 — Леві Стросс, «батько джинсів».
1842 — Каміль Фламмаріон, французький вчений, автор «Популярної астрономії».
1846 — «Буффало Білл» (Вільям Фредерік Коді), американський розвідник у війнах Дикого Заходу, від якого пішла традиція ковбойських родео.
1849 — Леонід Позен, український скульптор-передвижник.
1892 — Петро Барановський, радянський архітектор-реставратор, археолог, який ще 1966 року публічно виступив із вимогою відбудови собору Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві
1898 — Кость Степовий-Блакитний, отаман Степової дивізії, головний отаман Холодного Яру.
1903 — Джуліо Натта, італійський хімік. Лауреат Нобелівська премія з хімії (1963).
1933 — Любомир (Гузар), Митрополит УГКЦ, кардинал.
1958 — Мішель Уельбек, французький письменник, співак, сценарист, кінорежисер. Лауреат Дублінської літературної премії (2002), Гонкурівської премії (2010) та інших.
1974 — Себастьян Льоб, французький автогонщик, дев’ятиразовий чемпіон світу, рекордсмен за кількістю перемог та очок у класі WRC.