До Державного реєстру нерухомих пам’яток України включили вісім цінних археологічних об’єктів столиці. Відповідний перелік об’єктів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 701. Про це повідомила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова.
«Ці об’єкти є надзвичайно цінними для нашої культури та історії. Вони є живими свідченнями минулих епох і відображають багатогранність нашої національної спадщини. Включення цих об’єктів до реєстру — важливий крок у збереженні та дослідженні нашої історії.
Крім того, це підтвердження нашого зобов’язання перед майбутніми поколіннями зберігати унікальні пам’ятки та досліджувати їх, щоб краще розуміти наше минуле і формувати майбутнє. Вважаю, що включення цих об’єктів стимулюватиме нові наукові дослідження і відкриває нові можливості для науковців та культурологів у пізнанні нашої багатошарової культурної спадщини», — зазначила Марина Соловйова.
Йдеться про такі об’єкти культурної спадщини Києва:
- Археологічний комплекс Кирилівського монастиря, ХІІ ст.;
- Культурний шар монастиря ХІІ–ХІІІ століття, ХІІ–XVIII ст.;
- Некрополь Кирилівського монастиря, ХІІ ст.;
- Комплекс печерного монастиря в садибі Кирилівської церкви, ХІІ ст.;
- Залишки монастирських споруд, мурів та Надбрамної церкви з дзвіницею Кирилівського монастиря, друга половина ХVIІІ ст.;
- Смородинський археологічний комплекс, ІV–III тис. до н.е.;
- Підземна споруда на Смородинському узвозі, ІV–III тис. до н.е.;
- Поселення трипільської культури на Смородинському узвозі, ІV–III тис. до н.е.
Печеру на Смородинському узвозі кияни знають, як Змієву печеру, де жив легендарний Змій Горинич. Науковці вважають, що вік печери сягає часів неоліту.
Джерело: «Вечірній Київ»