Поки триває дискусія про законність/НЕзаконність Наказу МОН щодо аспірантів, очільники Міністерства тишком нишком згорнули проведення ВИБОРІВ ректорів вищих навчальних закладів.
Складається стійке й переконливе враження, що урядовці розділили всіх ректорів на ТРИ СОРТИ.
Для перших, які КРИТИЧНО ставилися до рехфооматорських ідей чиновників, оголосили вибори.
Між іншим, вони пройшли і за високої явки викладачів та студентів й демократично. Доведено НУБІП, КНУБА і Київською політехнікою.
До другого сорту потрапили вузи, де вибори призначені, але будуть проведені у відповідності із Наказом МОН ..протягом трьох місяців після завершення правового режиму воєнного стану.
До цієї групи ректорів, де небезпечно проводити вибори, віднесли Київський національний лінгвістичний університет і низку інших вузів.
І третя група найцікавіша. Тут вийшов термін перебування на посадах ректорів, проте ДОСІ НЕ ОГОЛОШЕНО КОНКУРС про проведення ВИБОРІВ. До цієї категорії МОН відніс Національний університет фізичного виховання і спорту, Львівську політехніку, Львівський національний університет імені Франка та інші.
І ось, що перше приходить на думку. МОНівські рехформатори, які прислані нас рятувати, якщо не Господом БОГОМ, то як мінімум Трюдо, оголосили вибори по ЗАКОНУ для НЕПРАВИЛЬНИХ РЕКТОРІВ, які не мовчали і вимагали, щонайменше, фахової та громадської дискусії щодо часами неадекватних, ба більше шкідливих, ідей в царині освіти.
Для тих, хто несамовито підтримував всі пропозиції рехформаторів не читаючи їх, з барського плеча додали НЕЗАКОННО можливість далі керувати, щонайменше до завершення воєнного стану + три місяці.
Бо СВОЇ завжди підтримують начальство, як депутати ОПЗЖ – владу у ВРУ.
А для останніх – НЕДОТОРКАННИХ, бодай для про галочки і лохів, навіть незаконного Наказу не видавали. І от я тут задумався, яка ж у цьому випадку була ЦІНА ПИТАННЯ, щоб так цинічно порушувати чинне законодавство?!
І найсумніше, що очільники МОН, які прийшли на критиці корупції у вузах, нині своїми ПОТРІЙНИМИ стандартами у ставлення до ректорів переплюнули попередників, які все ж проводили вибори і для СВОЇХ й для НЕДОТОРКАННИХ. Щоправда, для їх збереження на посаді ДОВІЧНО, узаконювали зміну ОДНОГО СЛОВА у назві, як у в випадку із Драгоманівським педуніверситетом.
От цікаво, чи списки ТРЬОХ СОРТІВ РЕКТОРІВ погоджувалися в Уряді та Офісі Президента, чи це цілковито МОНівсько-рехформаторська розробка?
