Диригент-постановник опери «Креонт» Герман Макаренко. Фото організаторів проєкту
Нещодавно у великій залі Дипломатичної академії відбулася світова прем’єра опери-серіа Дмитра Бортнянського «Креонт», партитура якої тривалий час вважалася втраченою. Зіхід відбувся у форматі закритого концерту та викликав великий інтерес серед глядачів та музикантів, ставши справжнім культурним відкриттям.
Ініціаторами цієї історичної події виступили народний артист України Герман Макаренко, Kyiv Classic Orchestra та Національна музична премія YUNA. Прем’єра пройшла під патронатом ЮНЕСКО, який надала особисто генеральна директорка Одрі Азулє, а також під патронатом загальноєвропейської федерації асоціацій EUROPA NOSTRA, яка опікується збереженням європейської культурної спадщини.
«Сьогодні ми повертаємо світу першу оперу, яка була створена видатним українським композитором Дмитром Бортнянським, творчість якого вплинула на розвиток не лише європейської, а й світової музичної культури. Наш проєкт — це внесок української музичної громадськості в боротьбу з російським агресором. Це внесок в культурну спадщину України, аби ми самі відчули та оцінили, які скарби світового рівня створював наш народ протягом багатьох століть та тисячоліть!» — зазначив ініціатор проєкту, диригент-постановник, народний артист України Герман Макаренко.
У своєму вступному слові музикант нагадав, що Дмитро Бортнянський народився в Глухові і з дитинства присвятив себе музиці. Завдяки підтримці італійського композитора Бальдассаре Ґалуппі, Дмитро провів 10 років в Італії, де вивчав найновіші музичні тенденції. Таким чином, його творчість майстерно поєднує західноєвропейські елементи з українською автентикою.
Опера «Креонт» була створена у 1776 році, ставши підсумком навчання молодого композитора в Італії. Партитура вистави створена у традиційному жанрі опери-серіа — оперного жанру, який був популярний у XVII-XVIII століттях, характеризується серйозними, часто міфологічними або історичними сюжетами.
Для опери-серіа є притаманними чітка структура, з чергуванням арій та речитативів, мінімальна кількість ансамблів. Її основна мета — це викликати сильні емоції через драматичні події та героїчні персонажі. Важливу роль у розвитку цього жанру відіграли такі композитори як Георг Фрідріх Гендель, Алессандро Скарлатті, Йоганн Адольф Гассе і, звісно, Дмитро Бортнянський, чия опера «Креонт» є прикладом цього жанру. Автором лібрето «Креонта» став Марко Кольтелліні, а в його основу був покладений сюжет давньогрецької трагедії «Антигона» Софокла.
Її прем’єра відбулася у 1776 Венеції в театрі Сан-Бенедетто, і відтоді музичний твір пішов у забуття, а сама партитура довгий час вважалася втраченою. І лише нещодавно його рукопис випадково знайшла докторка мистецтвознавства Ольга Шуміліна, професорка кафедри теорії музики Львівської національної музичної академії в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон), де зберігаються музично-рукописні колекції португальського королівського двору.
«Як музикознавиця та дослідниця, я більше спеціалізуюся на творчості Максима Березовського — старшого сучасника Бортнянського. Тривалий час я шукаю його оперу „Демофонт“ (від якої залишилися лише чотири арії) в каталогах архівів різних європейських держав. Шукаючи твори Березовського, я випадково натрапила на рукопис опери Дмитра Бортнянського „Креонт“. Ця знахідка стала сенсаційною для мене, тож познайомившись ближче з партитурою, я відкрила для себе надзвичайно цікавий нотний матеріал, який детально розкриває італійський період творчості Дмитра Бортнянського та роки його навчання. Тож неймовірно щаслива, що доля звела мене з великим колом однодумців, які допомогли втілити виконання „Креонта“ в Україні», — зазначила Ольга Шуміліна.
Відновлення партитури вимагало величезних зусиль, бачення і сміливості з боку творчої команди проєкту та диригента — постановника Германа Макаренка. До участі у концертному виконанні оперної вистави був зібраний чудовий колектив з п’яти солістів, які виконали головні ролі у виставі у супроводі Національного президентського оркестру.
Варто відзначити володарку віртуозного сопрано, солістку Національної опери України, заслужену артистку України Ольгу Фомічову, яка виконала головну роль Антигони. Співачка створила зворушливий драматичний та жертовний образ сестри Поллініка, яка йде проти волі тиранічного царя Креонта, який заборонив ховати тіло її загиблого брата, наказавши залишити його на поживу хижакам.
Образ самого правителя Креонта втілив досвідчений тенор, соліст Національної філармонії України Сергій Бортник. За сюжетом цей персонаж є суворим та владолюбним, який прагне підтримувати порядок і закон, навіть якщо це призводить до жорстких рішень. Його прагнення до влади й дотримання законів часом перетинаються з жорстокістю і нерозумінням людських емоцій, що призводить до трагічної розв’язки цього героя і повстанням проти нього у фінальному епізоді опери.
Ключову роль у драматургії вистави відграє син Креонта — Гемон, що заручений з Антігоною. Він намагається переконати правителя змінити своє жорстоке покарання для нареченої. Яскравий образ цього персонажа втілив соліст Київської муніципальної опери Данило Коток.
Також у виставі взяли участь лауреатка Міжнародних конкурсів Маргарита Білокіз, яка виконала роль сестри Антигони — Ісмени та соліст Київської муніципальної опери Станіслав Пащук, який виконав партію радника правителя Адрасто та родича Антигони.
Значну роль в музичній партитурі «Креонта» відіграє хор, який за традицією опер-серіа, втілює суспільну думку щодо основних сюжетних подій та драматургії твору. Хорові епізоди були майстерно втілені артистами знаменитої Національної хорової капели «ДУМКА».
Художній керівник колективу, народний артист України та лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, Герой України Євген Савчук розповів, що творчість Дмитра Бортнянського завжди була знаковою для колективу, а за рік до початку війни колектив записав всі 35 хорових концертів Дмитра Бортнянського українській транслітерації. Але знайомство з оперною музикою композитора стало для «ДУМКИ» відкриттям.
«Твори українського композитора Дмитра Бортнянського перебувають у суспільному надбанні. Реєстрація авторського права на аранжування опери „Креонт“ є важливим кроком до повернення цього твору в новій інтерпретації в український культурний контекст», — наголосила директорка ІР офісу, юристка Олена Орлюк.
Після офіційного опублікування бюлетеня відомості про державну реєстрацію авторського права на аранжування опери «Креонт» Дмитра Бортнянського будуть доступні на офіційному вебсайті УКРНОІВІ.
Джерело: «Вечірній Київ»
