Колаж: Оксана Гладкевич
7 лютого 1845 року в Києві відбулося офіційне відкриття Астрономічної обсерваторії Університету Святого Володимира (нині — Національний університет імені Тараса Шевченка).
За свідченням істориків, вона стала третьою із заснованих на території України, оскільки той час уже діяли астрономічна обсерваторія у Львові та морська обсерваторія у Миколаєва. Також у Харківському університеті існував астрономічний кабінет.
З нагоди 180-ї річниці з дня відкриття установи, яка є визначною пам’яткою науки й техніки, «Вечірній Київ» згадує найцікавіші факти про неї.
1. Проєкт будівлі обсерваторії розробив знаний зодчий італійського походження Вікентій Беретті (1781-1842). Завдяки його вишуканим спорудам у стилі класицизму, Київ за п’ять років перетворився із тогочасного провінційного містечка на квітуче європейське місто.
Саме завдяки авторському плануванню Вікентія Беретті ми маємо надзвичайно важливі центральні артерії Києва — вулицю Володимирську та бульвар Тараса Шевченка. Серед інших шедеврів цього зодчого — Інститут Шляхетних дівчат (1843), нині Міжнародний центр культури та мистецтв та Будівля Червоного корпусу КНУ імені Тараса Шевченка. Однак через передчасну смерть архітектора процесом спорудження багатьох його об’єктів керував його син Олександр, який також став знаним зодчим.
2. Спершу башта університетської обсерваторії могла знаходитися у Червоному корпусі університету, де на етапі проєктування хотіли розмістити наукову установу. Однак згодом для цього проєкту виділили іншу ділянку, проклавши вулицю, що згодом отримала назву — Обсерваторна.
3. Першим директором обсерваторії став професор Василь Федоров, який з високою точністю визначив її географічні координати: 50°27′07″ пн. ш. 30°29′52″ сх. д. Також 1845 року вчений визначив координати так званого Київського меридіана.
У пам’ять про цю подію 7 лютого 2009 року на фасаді обсерваторії була встановлена меморіальна дошка, у межах проголошеного Організацією Об’єднаних Націй року астрономії.
4. Університетська обсерваторія займає близько 2,6 гектара території в історичній частині Києва. На ній знаходяться: Головна будівля, павільйон з меридіанним колом, павільйон з горизонтальним сонячним телескопом, три цегляні павільйони, лабораторії та житлові приміщення.
5. Початок астрофізичних досліджень, пов’язаний із приходом на посаду директора Сергія Всехсвятського. Саме він передбачив існування кілець у Юпітера, що згодом підтвердилося під час польотів американських космічних апаратів.
6. Вчені Київського Національного Університету (КНУ) відіграли ключову роль у багатьох наукових відкриттях в галузі астрономії. Зокрема, у 50-х роках минулого століття Сергій Всехсвятський, Євген Пономарьов та Геннадій Нікольський вперше розробили концепцію динамічної природи сонячної корони. Пізніше американський астроном і геофізик Юджин Паркер доповнив і обґрунтував ці припущення, вводячи термін «сонячний вітер». Також наші вчені стали засновниками поняття «космічна погода», що стало основою Київської корональної школи.
6. Співробітники обсерваторії відкрили дві комети (Чурюмова — Герасименко, 1969 р. та Чурюмова — Солодовнікова, 1986 р.), а також відкрили й дослідили близько 600 нових карликових галактик.
7. Чурюмова — Герасименко стала першою кометою, на орбіту якої вийшов космічний апарат. Це відбулося 6 серпня 2014 року. Апарат Rozetta став супутником комети та супроводжував її через всю внутрішню Сонячну систему аж до 30 вересня 2016-го. Також на комету було здійснено першу в історії м’яку посадку спускного апарата — зонда Philae, який відділився від Rozetta. Весь цей час на Землю передавалася важлива наукова інформація. Завдяки цьому вчені змогли зрозуміти, які процеси можуть призводити до руйнування кометних ядер.
8. На базі обсерваторії діє Астрономічний музей, що налічує близько 20 тисяч різних наукових, природничих і краєзнавчих експонатів. Він був офіційно заснований у 1988 році, а перша музейна експозиція відкрилася у 1990 році. Проте екскурсії з популяризації астрономії та історії університетської обсерваторії почали проводити ще на початку XX століття. Музей займається збереженням, вивченням та популяризацією історії розвитку астрономічних знань і астрономічної освіти в Києві.
Музей демонструє прилади, інструменти, фотографії, особисті речі співробітників, рукописи, документи, креслення, зоряні карти, журнали спостережень та видання, які ілюструють етапи становлення однієї з перших кафедр університету, будівництва університетської астрономічної обсерваторії та її функціонування протягом 170 років.
Особлива увага приділяється науковим досягненням київських астрономів, їхній співпраці з місцевою та світовою спільнотою, формуванню наукових шкіл та напрямів досліджень. На екскурсіях представлені стаціонарні астрономічні інструменти ХІХ століття в павільйонах, професорський флігель, Київський меридіан, майданчик для спостереження за першими штучними супутниками Землі. Змінні виставки присвячені ювілейним подіям. Інтерактивні екскурсії дозволяють відвідувачам брати участь в астрономічних спостереженнях за допомогою наявних телескопів обсерваторії.
Музей активно співпрацює з багатьма подібними музеями по всьому світу, є членом Української Асоціації технічних музеїв, Європейської асоціації збереження академічної спадщини Universeum, а також Секції університетських музеїв та колекцій Міжнародної Ради музеїв UMACICOM. За свою діяльність Музей був відзначений Українською Астрономічною Асоціацією, Українським центром розвитку музейної справи Фонду «Україна 3000» та Фондом «Розвиток України».
9. Астрометри-науковці університету провели сотні тисяч спостережень за зірками, кометами та планетами, створили десятки позиційних каталогів, включно з сучасними високоточними каталогами координат позагалактичних радіоджерел — основою міжнародної системи відліку на небі.
10. У 2017 році NASA обрало два проєкти для наступних важливих міжпланетних місій. Один з них — це CAESAR (Comet Astrobiology Exploration SAmple Return) — зонд, який буде відправлений до комети Чурюмова-Герасименко. За попередніми планами, проєкт мав стартувати у 2024 році, і через 14 років апарат планувати повернути на Землю зі зразками комети.
До теми: Рідкісні перламутрові хмари зняли українські полярники в Антарктиді. ВІДЕО.
Джерело: «Вечірній Київ»
