Цієї суботи, 12 квітня у Києві відбудеться Вечір пам’яті Степана Хмари — захід, присвячений видатному політику, правозахиснику та борцю за незалежність України.
«Степан Хмара — символ незламності та патріотизму, який пройшов складний шлях боротьби за права українців та державну незалежність. У радянський час, в період тотальної цензури, він розповсюджував самвидавну літературу, брав активну участь у правозахисному русі та став одним із засновників Української республіканської партії», — розповідають в музеї.
Його життєвий шлях позначений арештами, ув’язненням, боротьбою проти радянського режиму, активною участю в Помаранчевій революції та Революції Гідності.
Степан Хмара народився 12 жовтня 1937 року в селі Боб’ятин (нині Львівська область). Його дитинство припало на післявоєнні роки, голод 1946–1947 років та боротьбу Української повстанської армії.
У 1964 році він закінчив Львівський державний медичний інститут, отримавши фах лікаря-стоматолога. Після навчання працював у смт Гірник Червоноградської міської ради Львівської області.
У 1960-х роках Хмара активно займався розповсюдженням самвидаву та забороненої літератури. Він став першим в Україні, хто переклав працю Андрія Сахарова «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес».
Після масових арештів української інтелігенції (1972) разом з Олесем Шевченком і Віталієм Шевченком продовжує підпільно видавати створений Вʼячеславом Чорноволом «Український вісник».
У 1975 році його вперше заарештували, але через відсутність доказів звільнили. У 1980 році КДБ знову затримало Хмару за «антирадянську пропаганду», засудивши до 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання.
Покарання він відбував у таборах для політв’язнів на Уралі, де провів понад 300 днів у карцері.
У 1987 році Хмара повернувся в Україну та став одним із керівників Української Гельсінської спілки — опозиційного руху проти комуністичного режиму.
У 1990 році він був обраний народним депутатом Верховної Ради УРСР, набравши 63,61% голосів у Львівській області.
Того ж року він підтримав Революцію на граніті, приєднавшись до студентського голодування. У листопаді 1990 року його знову заарештували за звинуваченням у нападі на представника міліції, але у 1991 році звільнили.
Після здобуття незалежності Хмара продовжив політичну діяльність:
— 1992 рік — очолив Українську консервативну республіканську партію (УКРП).
— 1994 рік — знову обраний народним депутатом України.
— 2001 рік — став членом партії «Батьківщина».
— 2002–2006 роки — народний депутат IV скликання.
Після масових арештів української інтелігенції (1972) разом з Олесем Шевченком і Віталієм Шевченком продовжує підпільно видавати створений Вʼячеславом Чорноволом «Український вісник».
Як народний депутат він взяв активну роль у формування незалежної України, у розвитку демократичних ініціатив в нашій країні. Він був співавтором Конституції України та одним з авторів Декларації про державний суверенітет України.
Також Степан Хмара був автором численних статей та книг, серед яких «Етноцид українців у СРСР», «Генеральний погром», а також багатьох історичних аналізів щодо становлення української державності: «Сьогодні про минуле» (1993), «За справедливу Україну» (1999), «Десять років номенклатурної незалежності» (2002) тощо.
На вечорі пам’яті своїми спогадами про видатного діяча поділяться: дружина Роксоляна й син Тарас Хмари, а також запрошені гості — український громадський діяч, журналіст, політик Павло Мовчан, кандидат економічних наук, доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія», народний депутат першого скликання Віталій Мельничук.
Вечір пам’яті «Степан Хмара — ким він був для України?»
Коли: 12 квітня о 15:00
Де: вулиця Володимирська, 2
Запис на подію за попередньою реєстрацією Контакти музею — (044) 278-48-64 або 093 855 61 16 (вайбер, телеграм).
До теми: Рвав душу і серце за Україну: помер Герой України Степан Хмара.
З видатним політиком і державотворцем попрощалися у Києві 25 лютого 2024 року.
Джерело: «Вечірній Київ»
