Спиляти дерево на своїй присадибній ділянці господар може за власним бажанням. Це передбачає постанова Кабінету Міністрів України №1045 від 1 серпня 2006 року.

Тобто власник або користувач земельної ділянки сам вирішує, яке дерево та коли він може зрізати. Звертатися до будь-яких органів за дозволом не потрібно.

До слова, таке правило застосовується не лише до тих ділянок, що перебуває у приватній власності.

Навіть якщо земля не приватизована, але на ній знаходиться будинок чи господарчі споруди, така ділянка вважається присадибною буквально. Тому господар на свій розсуд може визначати, які дерева необхідно зрізати.

Важливо! У разі будь-яких сумнівів людина має право звернутися до органів місцевої влади у місті чи селищі і запитати, чи можна спиляти те чи інше насадження без спеціального дозволу.

Як спиляти дерево на вулиці?

Зовсім інші правила діють на дерева, які ростуть біля багатоквартирного будинку чи навіть просто за парканом на вулиці.

  • У дворі багатоповерхівки пиляти насадження не можна. Адже це прибудинкова територія, яка належить громаді, а не приватна власність людини.
  • Не можна зрізати й дерева, які ростуть за межами присадибної ділянки.

Щоб спиляти дерево на вулиці, необхідно отримати дозвіл місцевої влади у місті, селі або селищі. Рішення приймає виконавчий комітет відповідної ради.

Для цього потрібно зробити кілька кроків:

  • Подати заяву до виконкому, вказавши, які дерева людина хоче зрізати та причину цього;
  • Дочекатися рішення комісії, яка обстежує зазначені насадження;
  • Отримати копію ухваленого рішення із дозволом на спилювання;
  • І тільки потім пиляти дерева.

Зауважте! Комісія встановлює вартість, яка необхідна для відновлення зелених насаджень. Тобто без грошей спиляти дерево не завжди можливо. Винятки, наприклад, надаються, якщо це аварійний випадок або дерево досягло своєї вікової межі.

Який штраф за незаконне пиляння дерев?

  • За навмисне знищення або пошкодження дерев і чагарників у межах населених пунктів закон передбачає сувору відповідальність. Для громадян встановлено штраф у розмірі від 8,5 до 17 тисяч гривень, а також можливе призначення виправних робіт строком до двох років.

  • Окрім цього, за такі дії може застосовуватися обмеження волі на термін до трьох років або позбавлення волі на такий самий строк.

  • Істотною вважається шкода, яка перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян у 20 разів. Це означає, що навіть збитки на суму від 340 гривень уже підпадають під цю категорію, і в такому разі порушникові загрожує штраф понад 8 тисяч гривень.