Микола Томенко: Про ВІЧНУ місцеву ВЛАДУ і ВІЧНИХ місцевих ДЕПУТАТІВ: або як зламати корупційну систему міських ОЛІГАРХАТІВ і сільського ФЕОДАЛІЗМУ

От не було, не було і знову… Журналісти видання «Оглядач»Oboz.ua опублікували розслідування про чергову аферу групи київських можновладців, бізнесменів та родичів чиновників. Ця місцева олігархічна група на чолі з депутатом Київради ШЕСТИ пооспіль скликань Ігорем Баленком нібито змогла привласнила тисячі квадратних метрів нерухомості столиці вартістю у мільйони доларів, завдяки НЕІСНУЮЧИМ рішенням суду у невеличкому містечку Гребінка, що на Полтавщині. І я тут звертаю вашу увагу не лише на рейдерську схему, а й на інший показовий факт ПОЛІТИКО-КОРУПЦІЙНОГО характеру: один із головних фігурантів цієї справи Ігор Баленко є депутатом Київради вже майже 25 років поспіль (з 2002 року він був обраний до Київради від «Народного блоку Литвина» і пройшов тернистий, майже 25-річний шлях депутата у «ГАКу», «Фронті змін», «Солідарності», а нині «Європейській солідарності»). Але це так, для прологу. Справа в тому, що нині у багатьох містах, містечках та ОТГ сформувалися стійкі ОЛІГАРХІЧНІ чи ФЕОДАЛЬНІ угрупування, які десятиріччями царюють, ділять бюджет, оскільки формують «свою» місцеву владу під назвами різних партій. Відкрити кримінальні справи щодо них – нереально, бо складовою цього вічного владно-корупційного клану є і правоохоронці й судді. Переобрати на виборах – практично неможливо, бо вони повністю контролюють всі бюджетні потоки і мають у своєму розпорядженні весь місцевий адмінресурс. І спасибі владі – ще й отримують додаткові бюджетні кошти на «гречкосійство» у своїх виборчих округах. Для прикладу, лише у воюючому Києві, у 2025 році, депутати Київради освоїли 2 МІЛЬЯРДИ бюджетних гривень для своїх фондів. Як ЗЛАМАТИ владно-корупційну систему міських ОЛІГАРХАТІВ і сільського ФЕОДАЛІЗМУ? Перед викладом пропозиції нагадаю, що ще на початку 2004 року я запропонував ОБМЕЖИТИ термін перебування народних депутатів у Верховній Раді максимум ДВОМА ТЕРМІНАМИ ПОСПІЛЬ. Тоді мене підтримали лише 157 депутатів. Згодом я сформулював «ПРИПЦИП ДВОХ ТЕРМІНІВ або 10 РОКІВ» для необхідності постійного ОНОВЛЕННЯ влади та потреби ОЧИЩЕННЯ її від корупції. Йдеться про узаконення максимального терміну у 10 РОКІВ або ДВА ТЕРМІНИ перебування на посадах УСІХ обраних чи призначених посадовців, які опікуються розподілом коштів із місцевих та державних бюджетів. Тобто – це і міські голови та депутати і голови ОТГ й керівники державних та комунальних підприємств. Передбачаю критику у так званій «неконституційності» та «недемократичності» мого ПРИНЦИПУ ДВОХ ТЕРМІНІВ або 10 РОКІВ. Тому одразу ж зверну увагу, що в Україні на конституційному та законодавчому рівні цей принцип вже діє для Президентів, ректорів, директорів інститутів, деканів, завідуючих кафедр… Окрім того у багатьох країнах ЄС також впроваджено цей принцип: у Польщі – 2 терміни для міських голів, в Італії – 2 терміни для голів великих міст. У багатьох європейських країнах обмеження щодо двох термінів поширюється й на роботу дипломатів, які працюють в інших державах. Тож сподіваюся, що на повоєнних виборах і діячий Президент, який обіцяв гідно працювати в інтересах українського народу лише ОДИН ТЕРМІН, і левова частина нинішніх місцевих можновладців нарешті ЗАВЕРШАТЬ свою посадову, не проти ночі буде сказано, державотворчу діяльність.