Микола Томенко: Українське село у війні на два фронти: з нагоди дня працівника сільського господарства

15 листопадаа 2026 15:50

Сьогодні, за традицією, хотілось би написати ДОБРІ й ЩИРІ побажання нашим хліборобам, сільським вчителям і бібліотекарям, невтомним і працьовитим пенсіонерам…, ВСІМ тим, хто не дає знищити наше УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО.

Сказати на весь голос тим владцям з влади попередньої та нинішньої, які крок за кроком реалізують політику ОБЕЗЛЮДНЕННЯ сільської місцевості, що нині попри все:

наше СЕЛО одночасно ВОЮЄ, ГОДУЄ і ОБЕРІГАЄ національні ЦІННОСТІ та народні ТРАДИЦІЇ.

ВОЮЄ, бо левова частина героїв-захисників України саме з сіл та містечок. І тут знову приходять на думку пророчі та сумні слова написані Олександром Довженком під час Другої світової війни:

«Прокурорів у нас вистачить на всіх, не вистачить УЧИТЕЛІВ, бо загинуть в армії, не вистачить ТЕХНІКІВ, ТРАКТОРИСТІВ, ІНЖЕНЕРІВ, АГРОНОМІВ. Вони теж поляжуть у війні, а прокурорів і слідчих вистачить. Всі цілі і здорові, як ведмеді,( а у нас час ще й молоді інваліди із захмарними дочасними пенсіями) і досвідчені у холодному своєму фахові».

ГОДУЄ, бо головні експорті позиції нашої Держави у часи війни повʼязані саме із аграрним сектором. А африканські та азійські країни щодень вимагають і просять забезпечити зерновий кордон, щоб українське збіжжя дісталося до людей світу й допомогло їм.

ОБЕРІГАЄ національні цінності та народні традиції, бо ще донедавна так звана сільська українська мова нині стає ДЕРЖАВНОЮ і МОДНОЮ. А наша національна культура і народні звичаї, які незбагненним чином збереглися саме у селах та містечках, продовжують дивувати нинішній космополітичний світ.

Однак було б нечесно, кажучи про війну російської орди вбивць, варварів і мародерів проти Українського народу, не згадати й про ДРУГИЙ ФРОНТ, який відкрили проти українських сіл та містечок владні перевертні та лакузи.

Бо це лише у нас в період кровопролитної війни можна купити до 10 тисяч гектарів землі сільськогосподарського призначення.

Бо це лише у нас в часи щоденних обстрілів та бомбувань освітні ліквідатори задумали повністю знищити національну освіту у сільській місцевості.

Про масові закриття сільських бібліотек, музеїв, спортивних шкіл та будинків культури просто промовчу.

Але сьогодні все таки СВЯТО, хоч і з сльозами на очах!

Тому ще раз привітаємо всіх причетних і нагадаємо ліквідаторам УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА слова нашого правдиво народного поета-шістдесятника Василя СИМОНЕНКА:

«…Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Пощезнуть всі перевертні й приблуди

І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,

Не забувайте, виродки ніде:

Народ мій є! В його волячих жилах

Козацька кров клекоче і гуде!»

ПЕРЕМОГ нам на цих ДВОХ ФРОНТАХ за УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО та свободу і незалежність УКРАЇНИ!