Киянин двічі встановив швидкісний рекорд і готується до нового

2 Серпня 2021 15:00

Озеро Бонневіль приваблює любителів швидкості з усього світу. Тут збираються сотні професіоналів та аматорів на найнезвичніших і оригінальних автомобілях та мотоциклах. Жодних швидкісних обмежень — тільки рекорди, адже гладка поверхня озера дозволяє розвинути швидкість понад 1000 км/год.

До зали слави Бонневілю увійшов і київський гонщик, який представляє Україну на змаганнях і має у своєму арсеналі 2 швидкісні світові рекорди (2017 і 2018 років), один з яких не побитий понині.

Українська легенда Бонневілю

Знайомтесь, Сергій Малик! Український автогонщик, майстер спорту СРСР та України, чемпіон України з кільцевих перегонів, володар 39 національних та світових рекордів у автомобільному спорті та повітроплаванні. А ще Сергій — волонтер і активно допомагає бійцям в зоні ООС та дітям-сиротам з прифронтових районів Донецької та Луганської областей.

На Speed Week до Бонневілю Сергій з командою вперше потрапили 5 років тому. Для цього пройшли реєстрацію, здолали усі організаційні та бюрократичні труднощі і поїхали втілювати мрію чи не кожного автогонщика у світі. Якщо не враховувати минулий рік, коли команда не поїхала через пандемію, то на рахунку Сергія Малика три Бонневіля і два рекорди.

У 2017 році Сергій встановив світовий рекорд швидкості на мотоциклі КМЗ Дніпро МТ. Він виявився найшвидшим у класі 650 М-РВG, показавши максимальну швидкість 73,041 миль на годину (116,86 км/год). Попередній рекорд у цьому класі — 51,41 миль на годину (82,74 км/год) — був встановлений на мотоциклі Harley-Davidson у 2007 році та протягом 10 років був непереможним.

А у 2018 році на спеціально підготовленому електричному мотоциклі Dnepr Electric гонщик розігнався до 104,78 миль на годину (168 км/год), встановивши рекорд у своєму класі. Цей рекорд залишається не побитим досі.

«У мене все з підтекстом: якщо Даккар, то був автомобіль „Краз“, якщо Бонневіль — то українські мотоцикли „Дніпро“. Я хотів презентувати Україну з цього, технічного, боку і досягненнями популяризувати нашу державу у світі», — говорить Сергій Малик.

Рекорди ставляться, щоб їх били

Цьогоріч команда також активно готується до нових рекордів. «Тиждень швидкості» проходитиме з 7 по 12 серпня і наразі закінчуються останні приготування. На Бонневіль везуть два мотоцикли (електро та з двигуном внутрішнього згорання), які уже брали участь у змаганнях.

«Наші мотоцикли унікальні, як мінімум тим, що на них уже були поставлені рекорди швидкості. І зараз ми їх ще більше модернізували: на електричному більш досконалий контролер, новий двигун стоїть, на бензиновому нова турбіна та багато ще чого перероблено», — говорить Сергій Леус, член команди, який на змаганнях забезпечуватиме технічну підтримку.

Увагу приділяють кожній деталі, адже сучасні правила участі у заїздах формувались протягом багатьох років та прописані досить детально.

Євгеній Овсієнко, інженер-конструктор та механік, який готує мотоцикли, пояснює: «Перед заїздом кожен транспортний засіб обов’язково оглядають і перевіряють на предмет безпеки, щоб він відповідав усім правилам і пілот не нашкодив собі чи іншим присутнім. Словом, контроль дуже жорсткий».

Команда налаштована на перемогу, а от кількість суперників поки не відома. Проте, це не має значення, пояснюють українські представники, адже, на Бонневілі боротьба відбувається не між людьми — це боротьба із самою швидкістю.

«Рекорди ставляться, щоб їх били. І в цьому році ми також їдемо боротися і піднімати нову планку», — резюмує Сергій Малик.

Гонки зі швидкістю: історія становлення

Бонневіль — висохле солоне озеро, площа якого 412 км², розташоване в штаті Юта. Озеро сформувалось приблизно 32 000 років тому і десь через 15 000 років після цього висохло.

У 1896 році організатор трансамериканської велогонки від Нью-Йорка до Сан-Франциско Вільям Рішел випадково опинився в містечку Вендовер, штат Юта, у 88 милях від Солт-Лейк-Сіті. Аборигени показали йому місцеву пам’ятку — величезне солоне озеро, яке повністю висохло. Найбільше його вразила поверхня озера: пласка і рівна, як скло, вона тягнулася до самого горизонту.

Тоді і з’явилася ідея проводити там перегони. Щоправда, реалізував Рішел її лише через 18 років. Йому вдалося переконати легендарного гонщика Тедді Тецлаффа зробити на озері серію заїздів, і у 1914 році гонщик встановив неофіційний світовий рекорд швидкості 228 км/год на автомобілі Blitzen Benz. А через два роки на Бонневілі була організована перша гонка на виживання. Автолюбитель Еб Дженкінс проїхав 4345 км по круговій десятимильній трасі за 24 години з середньою швидкістю 180 км/год. Так зародилася легенда про Бонневіль, як про найшвидше місце на планеті. А разом з тим почалась історія особливого виду автоспорту — лендспід рейсінга — перегонів сам на сам зі швидкістю.

У 1920-30х роках на Бонневіль почали з’їжджатися шанувальники швидкості з усієї Америки, а пізніше і з усього світу. Спочатку це були автогонщики-одинаки. Але їх кількість так стрімко збільшувалась, що невдовзі почали з’являтися гоночні асоціації, аби підтримувати порядок під час заїздів, а також для офіційної фіксації швидкостей.

У 1949 році, після кількох трагічних випадків загибелі пілотів, асоціації зобов’язали отримувати від влади штату спеціальну ліцензію на проведення гонок і створювати посилені заходи безпеки.

Протягом років гонки зі швидкістю долали все нові і нові рубежі. І у 1970 році на автомобілі «Блакитне полум’я», який був оснащений зменшеною копією реактивного двигуна «Аполлона», Гаррі Габеліч здолав межу у 1000 км/год. Рекордна швидкість склала 622.4 миль/год (1001,7 км/год).

Сезон гонок на Бонневілі триває з травня по жовтень. Влітку щорічно проводять традиційні гонки Speed Week і фестиваль World of Speed.

Джерело: “Вечірній Київ”