Генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук в інтерв’ю УНІАН розповів про особливості “Великого будівництва”, але не президента Зеленського, а князя Володимира Святославича, названого сучасниками Красним Сонечком. Історик також поділився таємницями Десятинної церкви, одної з найстаріших в Україні.
Поки Київ через чергову хвилю COVID-19 не увійшов до “червоної” карантинної зони, киянам і гостям столиці варто поспішити відвідати не лише кінотеатри і концертні зали, а й музеї. Зокрема в Національному музеї історії України проходить виставка “Церква Богородиці Десятинна: архітектурно-мистецький образ”, присвячена 1025-ій річниці з дня освячення храму.
У Х–ХІ століттях церква Богородиці Десятинна була головним державним та релігійним центром Русі, князівською усипальницею. У 1240 році, коли Київ захопили монгольські війська, храм став останньою твердинею оборони. Його стіни впали під час облоги, не залишивши нам можливості помилуватися архітектурою та багатим інтер’єром. Але зараз на виставці можна оглянути понад 1000 знахідок з території храму.
“Десятинна церква унікальна тим, що її історія уособлює історію Русі. Це дуже компактний наратив, якій починається від появи у Києві варягів, продовжується з прийняттям християнства та князівськими міжусобицями, та закінчується монгольською навалою. Все це пережив цей храм. У виставці ми ставимо питання: які були передумови заснування церкви, чому вона була закладена саме тут, чому не в іншому місці? Адже, на жаль, ми дуже мало знаємо про Київ до князя Володимира Святославича, тобто до офіційного прийняття християнства, яке змінило зовнішній вигляд міст. У нашому розпорядженні є археологічні знахідки та легенди, які збереглися в літописі. Ландшафт Києва дуже змінився, особливо в результаті грандіозних будівельних проєктів князів Володимира та Ярослава”, – зазначив керівник Національного музею історії України Федір Андрощук
Історик розповів, що численні знахідки свідчать про те, що частина киян ще до будівництва Десятинної церкви були християнами, адже були поховані в трунах, більшість з них не була спалена за типовим язичницьким обрядом. У деяких похованнях знайдено християнські символи.
“Ми знаємо з візантійських джерел, що княгиня Ольга та її оточення були хрещені в Константинополі. Це були перші християни в Києві. Але цікаво, що серед християнських поховань було знайдено щонайменше п’ять за язичницьким обрядом тілоспалення. Така комбінація може здатися дивною, але говорить про те, що суспільство було амбівалентним. Межі між християнством і язичництвом були нечіткі. Людина могла бути хрещеною, але ховати її могли язичники, і навпаки. Головним, мабуть, було визнання
статусу особи, яка могла бути або язичником, або християнином. Знахідки на цій території вказують на те, що поховані мали високий статус. Багато з них, судячи з усього, мали скандинавське походження”, – сказав керівник музею.
Археологічні дослідження, пов’язані з Десятинною церквою довели, що у XII столітті частина її стін була перекладена, а у XVI-XVII століттях церква належала греко-католикам.
Джерело: “Український дощ”
