Сьогодні внутрішньо-політичні розбірки у владній команді чітко віддзеркалюють головні біди нашої країни: і це не лише Путін і корупція, про які мовлено багато, а й БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ та ЦИНІЗМ як нинішньої влади так і парламентської опозиції!
Нині багато коментарів щодо порушень парламентських процедур, неповазі до меншості у так званій справі Разумкова. І це правда. Але правда і в тому, що від 2014 року ні влада ні опозиція НЕ ЗАХОТІЛА відновити РЕГЛАМЕНТНІ НОРМИ про статус, права і відповідальність у діяльності КОАЛІЦІЇ та ОПОЗИЦІЇ, які діяли в 2008-2010 роках і були вилучені командою Януковича. Тому по факту нинішній статус як парламентської коаліції так і опозиції є НЕФОРМАЛЬНИМ, бо не врегульований ЖОДНИМ законодавчим актом України.
Ще більше хаосу і безвідповідальності у реальній практиці дій офісу президента, який досі діє ПОЗА ЗАКОНОМ. Нагадаю лише два останні факти: перший помічник президента Шефір і голова виконавчого комітету Національної ради реформ Саакашвілі працювали НА ГРОМАДСЬКИХ ЗАСАДАХ. Тобто робота по визначенню стратегії України, організації щоденної діяльності президента з повним доступом до державної таємниці виконували не ДЕРЖАВНІ ПОСАДОВЦІ, а ВОЛОНТЕРИ?!
Очевидно, що ухвалення ЗАКОНУ про ПРЕЗИДЕНТА або про допоміжні та консультативні органи Президента є теж вкрай актуальним і важливим завданням.
Актуальним залишається і ухвалення Закону про ЗАБОРОНУ ПОДВІЙНИМ ГРОМАДЯНАМ щонайменше займати посади у державній службі та брати участь у виборах у ради всіх рівнів!
Загально кажучи нині варто більше уваги приділяти правовому статусу ІНСТИТУТІВ влади, а не політичним чи передвиборчим заявам владців, які до того ж ніхто з них не збирається виконувати. Бо ПОСАДОВЦІ приходять, відходять, втікають і сподіваюся потраплятимуть до в‘язниці, а ІНСТИТУТИ влади повинні стабільно функціонувати ЗАВЖДИ!
