Як передає Укрінформ, про це сьогодні під час виступу на пленарному засіданні Європарламенту у Страсбурзі заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, повний текст виступу якої оприлюднено на сайті Європейської Комісії.
«Ситуація на наших кордонах з Білоруссю… це особливо жорстока форма гібридної загрози, що супроводжується діями держави з інструменталізації людей для досягнення політичних цілей. Це не двостороння проблема з Білоруссю для Польщі, Латвії й Литви. Виклик був кинутий усьому Європейському Союзу. Він був ініційований та організований режимом Лукашенко й тими, хто його підтримує, шляхом заманювання людей на кордон та взаємодії із торгівцями мігрантами та злочинними мережами», – зауважила президент Єврокомісії.
За її словами, ця гібридна атака з боку режиму Лукашенка, легітимність якого ЄС не визнає, була спрямована на дестабілізацію демократичних сусідів Білорусі, але такий шантаж мав зворотній ефект. Він консолідував всю Європу, яка зараз швидко діє для вирішення кризи за чотирма головними напрямкам, серед яких надання гуманітарної допомоги мігрантам, встановлення дипломатичних контактів з країнами їхнього походження, запровадження санкцій проти осіб й установ Білорусі та транспортних операторів, які сприяють торгівлі людьми та їх контрабанді, а також посилення захисту кордонів.
«Перше, щодо гуманітарної допомоги. Режим Лукашенка використовує людей, обертаючи на зиск їхні страждання та провокуючи насильство й втрати життя з політичними цілями. Ці люди опинилися у пастці на території Білорусі внаслідок нерозсудливих дій режиму Лукашенка. Саме тому ми негайно увійшли в контакт з агенціями ООН, Міжнародною організацією з міграції (IOM) та Управлінням верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR). …Ми будемо працювати з агенціями ООН для повернення мігрантів додому. Ми мобілізуємо до 3,5 мільйонів євро для підтримки їх добровільного повернення з Білорусі», – наголосила Урсула фон дер Ляєн.
Другий напрямок дій ЄС – пошук дипломатичних рішень, які стосуються взаємодії з країнами походження та транзиту мігрантів, зокрема з Іраком, ОАЄ, Ліваном, Туреччиною та іншими країнами регіону.
Третій напрямок – застосування санкцій проти режиму Білорусі та координація таких міжнародних зусиль з партнерами Євросоюзу, зокрема, із США, Канадою і Великою Британією, з метою введення ефективних обмежувальних заходів проти осіб, установ та компаній-перевізників, що залучені до торгівлі та контрабанди людьми. Наразі такий пакет санкцій, за словами Урсули фон дер Ляєн, проходить стадію опрацювання.
Четвертий пункт у відповіді ЄС на кризу – це посилення охорони зовнішніх кордонів та підтримка зусиль країн-членів у цьому сенсі, особливо тих, що опинилися «на лінії фронту» як на Сході, так і на Півдні Євросоюзу. Багаторічний бюджет ЄС на 2021-2027 роки, нагадала президент Єврокомісії, передбачає суму у 6,4 млрд євро для вдосконалення менеджменту європейських кордонів та для їх обладнання сучасними зразками спостереження та техніки, для зведення критичної інфраструктури тощо.
«Окрім цього, ми витрачаємо близько 1 мільярда євро щороку для Frontex (Прикордонне агентство ЄС – ред.) Сьогодні Єврокомісія вирішила піти навіть далі. Ми запропонували потроїти фонди, що наразі призначені для Литви, Латвії й Польщі. Цей пакет заходів безпеки призначений для подолання поточних надзвичайних обставин та підтверджує нашу солідарність з країнами-членами, що перебувають на лінії фронту», – додала президент Єврокомісії.
Як повідомлялося, на території Білорусі наразі перебувають кілька тисяч мігрантів з країн Близького Сходу, яких режим Лукашенка обманом заманив у пастку на кордонах Білорусі із країнами ЄС. З наступом зимових холодів ця ситуація загрожує перерости у повномасштабну гуманітарну кризу.
ЄС разом з ООН та іншими міжнародними партнерами й гуманітарними організаціями шукає шляхи надання гуманітарної допомоги мігрантам, що опинилися заблокованими на кордоні Білорусі, та для безпечного повернення цих людей до країн походження.