Цей день в історії:
1506 — у Римі знайшли та перевезли у Ватиканський собор скульптуру «Лаокоон і його сини».
1794 — Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій успішно зроблений кесарів розтин.
1814 — підписані Кільські мирні договори, що поклали край англо-данській війні: Данія поступалася Швеції Норвегією.
1900 — прем’єра опери «Тоска» Дж. Пуччіні
1918 — отримано відповідь Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа.
1919 — у Києві постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П. Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
1922 — у Харкові ВУЦВК затвердив «Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ)». Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК.
1923 — у Харкові Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР запропонував губуправлінням взяти на облік усі єврейські сільськогосподарські колективи та артілі для надання їм виробничої допомоги з метою стимулювання переходу міського єврейського населення до землеробської праці.
1953 — у Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу з швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О. Гончаренко (193,143 очок).
1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала «негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану».
1989 — долаючи опір комуністичного керівництва та промосковських сил відбулись Установчі збори Донецького обласного Товариства української мови ім. Т. Шевченка. Невдовзі обласна організація була представлена понад 60-ма міськими, районними та сільськими осередками і нараховувала близько 3000 членів.
2004 — після близько 500-річної перерви прапор «п’яти хрестів» став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.
2005 — космічний зонд «Гюйгенс» здійснив вдалу посадку на поверхню Титану.
Народились:
1841 — Берта Морізо, французька художниця-імпресіоніст.
1855 — Опанас Сластіон, український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і етнограф (†1933).
1863 — Павло Кошиць (Порай-Кошиць), український і російський оперний і камерний співак (ліричний, лірико-драматичний тенор), педагог. Двоюрідний брат Олександра Кошиця. Батько співачки Ніни Кошиць.
1875 — Альберт Швейцер, німецький філософ, музикант, лікар, місіонер, лавреат Нобелівської премії миру 1952 року.
1882 — Іван Огієнко (митрополит Іларіон), український православний митрополит, мовознавець, історик церкви, культурний діяч (†1972).
1883 — Всеволод Петрів, військовий міністр і генерал-хорунжий Армії УНР, учасник оборони Києва від бандформувань Муравйова
1883 — Ніна Річчі (Марія Нієллі), відома французька модельєрка італійського походження. Відкрила у 1932 році разом із сином Дім моди Річчі, який існує досі й випускає одяг, парфуми, косметику та модні аксесуари.
1891 — Осип Мандельштам, російський поет (пом. 1938).
1892 — Гордій Коцюба, український письменник з когорти Розстріляного відродження.
1898 — Юрій Горліс-Горський, український військовий і громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР
1902 — Василь Минко, український драматург-комедіограф (†1989).
1907 — Василь Комісаренко, відомий український вчений, академік АН УРСР, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин (†1993).
1922 — Василь Гнєздилов, український архітектор і скульптор, лавреат Шевченківської премії (†1999).
1937 — Євген Гуцало, український прозаїк, поет, публіцист, кінодраматург, лауреат Шевченківської премії (†1995).
1963 — Стівен Содерберг, американський кінорежисер («Секс, брехня і відео», «Ерін Брокович», «Анатомія Грея», «11..», «12…» і «13 друзів Оушена»). Кількаразовий номінант на премію «Оскар».
1965 — Шаміль Басаєв, відомий борець за свободу Ічкерії, бригадний генерал.
