Всесвітній день боротьби проти раку
Цей день в історії:
1690 —Собор Російської православної церкви оголосив анафему “хлібопоклонницькій єресі” – твердженню, що хліб і вино стають Тілом і Кров”ю Христа, якого разом із католиками дотримувалися й українські православні. Заборонили читати богословські твори українців, що “мають єдіномислія з Папою та західною церквою”. Серед таких опинилися книжки Петра Могили, Кирила Ставровецького, Іоаникія Галятовського, Лазара Барановича, Антіна Радивиловського, Єпіфанія Славинецького та інших. В Україні та низці православних країн анафему не визнали. Через це новий патріарх Московський Адріан за три роки піддав анафемі всі книжки Києво-Печерської лаври, які друкували українською.
1708 — перше виконання кантати Йоганна Себастьяна Баха Gott ist mein König (BWV 71), що була надрукована першою і єдиною за життя композитора.
1793 — Другий поділ Речі Посполитої, внаслідок якого Волинь і Поділля приєднано до Російської імперії.
1877 – в селі Москалівка на Сумщині народився Микола Макаренко, археолог і мистецтвознавець.
1906 — департамент поліції Нью-Йорку постановив використовувати відбитки пальців для ідентифікації злочинців.
1936, 4 лютого – на Миколаївщині народився відомий археолог Борис Мозолевський, який відкрив світові пектораль, дослідивши скіфський курган Товста Могила.
1941 — запатентований тефлон.
1944 — в Парижі відбулася прем’єра «Антігони» Жана Ануя.
1945 — у Лівадії (Крим) відкрилася Ялтинська конференція — дипломатична зустріч лідерів США, Великої Британії й СРСР з метою вирішення питань закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу.
1974 — після двох років дресирування шимпанзе Нім Чимскі в США написав перше слово.
2004 — почала роботу соціальна мережа Facebook. Її заснував студент Гарвардського університету Марк Цукерберг.
Народились:
1483 — Рідольфо Гірландайо, італійський живописець, син Доменіко Гірландайо.
1494 — Франсуа Рабле, французький письменник, автор «Ґарґантюа та Пантаґрюеля».
1667 — Алессандро Маньяско, італійський живописець доби бароко, представник генуезької школи живопису.
1682 — Йоганн Фрідріх Беттгер, німецький алхімік, винахідник європейської порцеляни.
1688 — П’єр Карле де Шамблен Маріво, французький драматург.
1746 — Тадеуш Костюшко, військовий та політичний діяч, учасник війни за незалежність північноамериканських колоній (1775-83 рр.), керівник антиросійського Польського повстання (1794 р.).
1820 — Божена Немцова, чеська письменниця.
1854 — Сидір Мидловський, актор, театральний діяч і письменник (†1916).
1871 — Фрідріх Еберт, перший президент Німеччини.
1875 — Людвіґ Прандтль, німецький фізик, «батько аеродинаміки», творець аеродинамічної труби.
1880 — Климент Квітка, музикознавець та фольклорист, чоловік Лариси Косач (Лесі Українки).
1881 — Григорій Беклемішев, український піаніст, композитор, педагог
1885 — Степан Балей, український і польський психолог. Автор «Нарису психології» (1922) — першого українського підручника з психології в Галичині, дві праці присвятив психології творчості Т. Г. Шевченка.
1902 — Чарльз Ліндберг, американський пілот (перший одиночний переліт через Атлантику).
1906 — Клайд Томбо, американський астроном, який відкрив Плутон, дев’яту планету Сонячної системи (1930 рік).
1932 — Фукуда Сіґео, японський скульптор, графік, один з найцікавіших дизайнерів XX століття.
1939 — Джордж Ромеро, американський кінорежисер, класик стилю «горрор».
1962 — Василь Аксенин, інженер, громадський активіст, учасник Євромайдану, один із Героїв Небесної сотні, Герой України.
