День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

Цей день в історії:

1574 — у Львові Іван Федоров видав найдавнішу збережену друковану книгу на сучасних українських землях — «Апостол».

1864 — заснована пивоварна компанія Heineken

1893 — у Будапешті запрацювала перша у світі «телефонна газета» Telefon Hírmondó, перший приклад електронного радіомовлення

1897 — К. Ф. Браун опублікував опис винайденої ним катодно-променевої трубки

1913 — у Нью-Йорку відкрилася перша виставка авангардного мистецтва.

1919 — Українська Національна Рада ухвалила закон про вживання української мови у державних установах.

1920 — в Золотоноші під час Першого Зимового походу відбувся бій Кінного полку Чорних Запорожців Армії УНР з більшовиками.

1922 — Ґульєльмо Марконі розпочав регулярну трансляцію радіопередач із Ессекса (Англія).

1926 — виголошено найдовшу в історії парламентську промову (депутат Мартінсон у парламенті Естонії, 11 годин).

1946 — Пенсильванський університет оголосив про створення першої у світі ЕОМ — ENIAC.

1949 — доповідна воєнного прокурора військ МВС Українського округу Г. Кошарського 1-му секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову про «грубе порушення законності» т. зв. спецгруп МДБ з наведенням конкретних прикладів побиття, зґвалтувань, грабунків селян.

1969 — Роберт Едвардс із Фізіологічної лабораторії Кембриджського університету вперше здійснив штучне запліднення людської яйцеклітини.

1989 — завершено виведення «обмеженого контингенту радянських військ» з території Афганістану (розпочато 15 травня 1988).

1989 — у Києві утворили «Ініціативний комітет відновлення Української Автокефальної Православної Церкви в Україні».

Народились:

1564 — Галілео Галілей, італійський філософ, фізик та астроном.

1698 — Йоганн Еліас Рідінгер, німецький живописець, гравер на міді, видавець.

1748 — Джеремі Бентам, британський філософ.

1797 — Генрі Енґельґард Стейнвей, американський виробник фортепіано.

1817 — Шарль Франсуа Добіньї, французький художник (барбізонська школа).

1831 — Йозеф Главка, чеський архітектор, автор проєкту резиденції митрополитів Буковини і Далмації.

1856 — Еміль Крепелін, німецький психіатр, розробник систематики душевних недуг, автор культового «Керівництва з психіатрії».

1861 — Шарль-Едуар Гійом, французький фізик, нобелівський лауреат.

1873 — Ганс Ейлер-Хелпін, шведський біохімік, нобелівський лауреат.

1915 — Роберт Гофстедер, американський фізик-експериментатор, нобелівський лауреат.

1933 — Савченко Володимир Іванович, український письменник-фантаст.

1940 — Катерина Крупенникова, українська кіноакторка.

1944 — Джохар Дудаєв, лідер чеченського визвольного руху у 1990-х роках, перший президент Чеченської Республіки Ічкерія (†1996).

1952 — Олександр Муратов, український кінорежисер.

1953 — Анатолій Хостікоєв, народний артист України, актор Національного академічного драмтеатру ім. І.Франка.