Цей день в історії
1297 — Франсуа Грімальді захопив Монако. Цей день вважається початком понад 700-літнього правління династії Грімальді та існування незалежної держави Монако.
1570 — Іван Грозний з військом увійшов до Новгорода і почав винищення населення міста.
1656 — у голландському місті Гарлем вийшов перший номер газети «Гарлемський вісник», яка видається і досі. Це найстаріше з періодичних видань, що існують сьогодні
1851 — французький фізик Леон Фуко завдяки сконструйованому ним апарату продемонстрував обертання Землі.
1889 — учений Герман Голлеріт із Нью-Йорка запатентував табулюючу машину, яка була використана під час перепису населення в країні.
1918 — виступаючи перед членами Конгресу, Президент США Вудро Вільсон запропонував мирну програму з 14 пунктів, що мала сприяти закінченню І Світової війни.
1919 — в с. Ясіня теперішньої Закарпатської Гуцульщини провідна коляда місцевих гуцулів «завершилася» роззброєнням угорської залоги та встановленням української Гуцульської Республіки.
1957 — Боббі Фішер став чемпіоном США з шахів у віці 14 років.
1961 — французи на референдумі проголосували за надання Алжиру незалежності.
2004 — у Саутгемптоні відбулася церемонія «хрещення» морського суперлайнера «Queen Mary 2», найбільшого на той час у світі.
Народились:
1589 — Іван Гундулич, хорватський поет і політичний діяч. Один з найбільших представників дубровницької літератури.
1824 — Вілкі Коллінз, англійський письменник («Місячний камінь», «Жінка в білому»).
1836 — Лоуренс Альма-Тадема, нідерландський і британський художник.
1859 — Степан Смаль-Стоцький, український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування)
1879 — Степан Васильченко, український письменник («Мужицька арихметика», «Окопний щоденник», «Чарівниця», «Минають дні», «В бур’янах»).
1888 — Гнат Юра, український актор і режисер
1891 — Ніжинська, Броніслава Хомівна, всесвітньовідома артистка балету, балетмейстер, хореограф і балетний педагог. Молодша сестра видатного танцівника Вацлава Ніжинського. В 1915—1918 р. разом з першим чоловіком, артистом балету і балетмейстером Олександром Кочетовським (*1889–†1952), очолювала трупу Київської опери, в 1919 р. відкрила в Києві балетну студію «Школа руху». Одним з її учнів був видатний Серж Лифар. Працювала з художниками-авангардистами Вадимом Меллером і Олександрою Екстер, які створювали декорації та костюми для її постановок.
1922 — Величко Осип, український різбляр і педагог.
1935 — Василь Симоненко, український поет, журналіст, один з активістів руху «шістдесятників».
