30 жовтня 2024 року почалася і завершилася дискусія щодо чергового НЕвоєнного, а чиновницького бюджету на 2025 рік.
Отож все по порядку.
1. Хто голосував «за»?
30 жовтня 2024 року 234 депутати ВРУ проголосували за урядовий проект бюджету на 2025 рік у першому читанні. Оскільки із колись монолітної більшості-фракції «Слуги народу», яка складалася із 254 депутатів, свій рідний уряд підтримали лише 189 депутатів, то вже за традицією руку допомоги протягли 16 депутатів із забороненої ОПЗЖ, 3 з «Голосу» та депутати-бізнесмени з «Довіри» і «За майбутнє». Обʼєктивно кажучи саме колишні фанати Путіна-Медведчука знову врятували нинішню владу.
2. Чому я кажу, що дискусія завершилася?
Бо згідно Бюджетного кодексу, який у свій час підправила у своїх інтересах команда Януковича і зберегла влада до сьогодні, пропозиції депутатів вже не будуть розглядатися. Тому тепер лише урядовці та правильні депутати із бюджетного комітету будуть готувати його до 2 читання.
3. Що вдалося змінити депутатам під час розгляду на комітеті та у сесійній залі?
Із 2099 поправок депутатів бюджетний комітет врахував або дав доручення уряду розглянути по можливості біля 30. Тобто по факту ЖОДНОЇ суттєвої зміни урядового бюджету не сталося! При розгляді у сесійній залі була проголосована ОДНА (155) поправка щодо скасування чергового підвищення зарплат прокурорам. З цього приводу частина депутатів досі святкує свою велику народно-демократичну перемогу. Насправді ж, це сталося не завдяки депутатам, а з огляду на широкий розголос історії з поширенням МАСОВОГО ІНВАЛІДСТВА серед прокурорів.
4. Про чесних і непідкупних депутатів ВСІХ фракцій і груп у бюджетному процесі.
Сьогодні ви знову прочитаєте про злочинно великі бюджетні витрати на владу та правоохоронні органи, які зберегли в урядовому проекті – і це правда. Але головна правда й у тому, що:
ЖОДЕН ДЕПУТАТ не згадав про СКОРОЧЕННЯ видатків на утримання Верховної Ради, а це 3 МІЛЬЯРДИ 102 МІЛЬЙОНИ 206,5 тисяч гривень, що на 155 мільйонів більше ніж в 2024 році.
ЖОДНА партія не відмовилася від 890 МІЛЬЙОНІВ бюджетних гривень на партійний піар в 2025.
ЖОДЕН помічник депутата не зауважив, що 1 МІЛЬЙОН 591,2 тисячі гривень на рік (132,6 тисячі на місяць) депутатського фонду для оплати 1, 2 та інколи 3 помічників під час війни забагато.
5. Про публічний зашквар апарату ВР.
Поки триває російсько-українська війна керівництво апарату Верховної Ради впевнено вийшло у лідери…по зарплатах серед всієї багатотисячної армії чиновництва. Як інформує Мінфін, керівництво апарату ВР абсолютний лідер із зарплатами у 250,6 тисяч гривень. Щоправда, за середньою зарплатою серед всіх державних органів апарат ВР лише на 5 місці – 66,9 тисяч. Тут лідери чиновники НКРЕП- 89,7 та Антимонопольного комітету – 88,3 тисячі на місяць.
Але найцікавіше, що у висновку Головного науково-експертного управління ВРУ читаємо доволі толерантну критику урядового бюджету-2025. Проте, КАТЕГОРИЧНО НЕ ПОГОДЖУЮТЬСЯ чиновники апарату ВРУ лише ОДИН РАЗ:
коли КМУ хоче скоротити на 50% кількість посад державної служби із так званої сімʼї посад, що здійснює аналіз державної політики та нормотворчу діяльність. Простіше кажучи, апарат ВРУ вважає, що всі вони президенти, вибачте, нормотворці та потребують ВІП-зарплат.
В сухому залишку після голосування фактичної парламентської більшості із СЛУГ і ОПЗЖ в проекті бюджету залишилися такі видатки:
– секретаріат Кабінету Міністрів – 1 мільярд 728 мільйонів 206, 5 тисяч гривень, що на 225 мільйонів більше, ніж у 2024;
– Державна податкова служба – 14 мільярдів 415 мільйонів 323,8 тисяч гривень, що на 3 мільярди 60 мільйонів більше, ніж у 2024;
– Бюро економічної безпеки – 1 мільярд 943 мільйони 763,1 тисячі гривень, що на майже на 600 мільйонів більше, ніж у 2024;
– управління Держохорони високопосадовців – 3 мільярди 710 мільйонів 960 тисяч гривень , що майже на 100 мільйонів більше, ніж в 2024;
– збережено чергове підвищення зарплат і премій суддям….
І остання крапля щодо реального змісту реформ у вищій освіті, які так затято підтримували фанати «канадської» моделі вишів:
– підтримано ідею ПРИВАТИЗАЦІЇ майна та обʼєктів державних закладів вищої освіти та наукових установ, що реорганізовується або обʼєднуються чи приєднується. А ви думали, що закриття чи обʼєднання вишів проводиться для покращення якості навчання студентів?
