У Києві стає дедалі менше тролейбусів

Київська міська влада проводить політику, яка призводить до деградації тролейбусного руху — найбільшого в континентальній Європі. Замість оновлення та розширення парку електротранспорту місто віддає перевагу дизельним автобусам, що погіршує екологічну ситуацію та якість перевезень.

Про це в етері телеканалу “Апостроф” розповів урбаніст, співзасновник громадської організації “Пасажири Києва” Олександр Гречко.

За його словами, кількість тролейбусів у Києві катастрофічно скоротилася ще до повномасштабного вторгнення — з 450 у 2016 році до 250 у 2021-му. Наразі на маршрути виїжджає максимум 240 машин.

“Ну, можна сказати, що цей занепан невипадковий, а це свідома політика Київської міської державної адміністрації по знищенню тролейбусного руху і електротранспорту, хоча ми маємо найбільшу в континентальній Європі тролейбусну мережу для того, щоб використовувати такий класний екологічний транспорт”, – сказав він.

Він підкреслив, що навіть нові закупівлі не вирішують проблему системно, оскільки не відповідають реальним потребам міста у великих та автономних транспортних одиницях.

Урбаніст наголосив, що замість розв’язання гострих транспортних проблем КМДА спрямовує кошти на масштабні й часто необґрунтовані дорожні проєкти. При цьому закупівля невеликих партій техніки вітчизняного виробництва без повноцінного автономного ходу неспроможна кардинально змінити ситуацію.

“Місто, маючи багатомільярдні бюджети, виливаючи колосальні кошти на непотрібні дорожні проєкти. Місто не купує тролейбуси ні за свої кошти, ні за кредитні кошти. І відповідно ми маємо ситуацію, коли цих тролейбусів стає лише менше. Зараз замовили 16, здається, тролейбусів українського виробництва, але вони ніяк абсолютно ситуацію не рятують, тому що це короткі тролейбуси. Відповідно, вони не можуть в одному тролейбусі перевозити велику кількість людей. Плюс там майже немає автономного ходу”, — пояснив експерт.

Урбаніст наголосив, що для зупинення деградації електротранспорту необхідно змінити транспортну політику міста, закуповувати сотні нових тролейбусів щороку та активніше залучати фінансування міжнародних партнерів. Він також звернув увагу на затягування реалізації проєкту закупівлі понад 70 тролейбусів за кошти Європейського інвестиційного банку.

На думку експерта, погіршення роботи громадського транспорту змушує людей пересідати на приватні автомобілі, що призводить до збільшення заторів і навантаження на дорожню мережу. Через це зростає час у дорозі не лише для водіїв, а й для екстрених служб та громадського транспорту.

“Коли людина переходить на автомобіль, то ця людина, скажімо так, створює додаткове навантаження на транспортну мережу, додаткові затори. Тому місто програє в плані того, що є затори. І якщо це перемножити на рік, то це, ну, колосальні такі часові безглузді втрати через оцю таку погану міську політику щодо транспорту”, — резюмував він.

Гречко переконаний, що частину проблем можна вирішити без значних фінансових витрат. Серед таких кроків він назвав оптимізацію маршрутної мережі, оперативне реагування на випадки блокування руху неправильно припаркованими автомобілями та розширення смуг для громадського транспорту. Це дозволило б підвищити швидкість і регулярність руху тролейбусів.

“Апостроф” повідомляв, що підвищення тарифів на проїзд у комунальному транспорті Києва до 30 гривень не покращить якість послуг, а лише прискорить деградацію системи та відштовхне пасажирів.