elite-home.narod.ru
День пам’яті святого Антонія Католицька церква святкує 13 червня. Його мощі спочивають у Падуї (Італія), у величній базиліці, спорудженої в його честь і стала не тільки одним з головних францисканських духовних центрів, але і відомої на весь світ святинею, яку щорічно відвідують мільйони паломників.
Святий Антоній Падуанський (St. Anthony of Padua) – безсумнівно один з найбільш улюблених і широко шанованих святих Католицької церкви.
Він народився близько 1195 року в Лісабоні, в знатній сім’ї і при хрещенні отримав ім’я Фердинанд. У 15-річному віці він вступив до монастиря Ордену регулярних каноніків святого Августина в Коїмбре, де отримав солідне біблійну освіту, а в 1220 році був рукоположений у священики.
Тоді ж церква Святого Хреста в Коїмбре були привезені останки п’яти францисканських первомучеников, загиблих заради Христа під час своєї місії в Марокко, де вони проповідували серед мусульман. Це справило на молодого священика таке глибоке враження, що він вирішив стати францисканцем. В громаді Менших Братів йому дали чернече ім’я – Антоній.
Після місіонерської подорожі в Північну Африку, яке Антоній змушений був перервати через важку хворобу, він відправився в Італію. Глибоке знання біблійних текстів, красномовність та вміння привернути увагу слухачів збирали на його проповіді багато народу. Крім того, він викладав богослов’я в Болоньї, Монпельє, Тулузі і Падуї і став одним із перших організаторів системи освіти в Ордені. Останні роки життя Антоній провів у Падуї, де і помер 13 червня 1231 року.
Антоній залишив пам’ять про себе не тільки як про прекрасного священика, проповідника і богослова, але і як про великого чудотворця: Господь здійснював через нього численні чудеса, щоб виявити Свою всемогутність, славу і милосердя навіть закоренілих грішників і допомогти їм знайти шлях істини у зверненні до Бога.
Мабуть, не було людини, яка, одного разу зустрівши Антонія, засумнівався б в його святості. Тому не дивно, що він був канонізований Папою Григорієм ІХ до лику святих уже в 1232 році – менше року після смерті.
Вже в 13 столітті віруючі стали звертатися в молитвах до Антонія як до чудотворця і помічника в отриманні втрачених цінностей (у тому числі духовних), а також як до покровителя у сімейних справах.
