11 липня 1108 року князь Святополк – Михайло заклав кам’яний храм на честь Архистратига Михаїла. За згадкою у літописі, ця церква була невеликою і дерев’яною, проте єдиною у Києві з золотою банею тому і отримала назву «Золотоверха». Коли на Київський престол зійшов Святополк ІІ Із’яславич у хрещенні Михаїл, то на місці дерев’яної церкви побудував кам’яну і оздобив її мармуром, мозаїкою та дорогоцінними іконами.
Протягом століть комплекс Архистратига Михаїла розширювався. На його будівництво жертвували визначні українці. Зокрема, Богдан Хмельницький своїм коштом відновив позолоту на центральній бані храму, у 1718 р., гетьман Скоропадський влаштував у головній церкві новий іконостас, Іван Мазепа офірував для мощей св. Варвари срібні раку та панікадило. Військовий суддя Михаїл Вуяхевич, відомий пізніше, як печерський архімандрит Мелетій (1665-1671), добудував до старої архангельської церкви невеликий пристрій спеціально для мощей св. Варвари.
Проте у 1786 році імператриця Катерина забрала у монастиря всі землі і замість прибутку від колишніх володінь він почав отримувати з казни щорічно суму на утримання. Збереглись відомості, що на початку ХІХ сторіччя монастир займав величезну площу, проте майже всі монастирські будівлі були у цілковитому занепаді.
Наприкінці ХІХ ст. Київський Золотоверхий Михайлівський монастир був обнесений кам’яною огорожею. На брамі було зображення небесних сил та св. митрополита Київського Михаїла. А з другого боку існувало зображення 5-го чуда св. Великомучениці Варвари, а також св. Рівноапостольного князя Володимира.
У ХХ сторіччі починаючи з 1919 року з монастиря почали забирати церковні цінності під приводом боротьби з голодом 1921 року, а згодом на потреби індустріалізації.
1922 року Михайлівський монастир було ліквідовано. У 1934-1936 році Михайлівський Золотоверхий собор, дзвінниця та частина інших споруд монастиря були знесені у зв’язку з проектом створення на цьому місці урядового центру.
На початку 1990-х років Українська Православна Церква Київського Патріархату збирає кошти для відтворення собору.
9 грудня 1995 року Президент Леонід Кучма видав указ про відбудову Михайлівського Золотоверхого монастиря загальнодержавним пріоритетом.
Першою постала дзвіниця в стилі українського бароко у первозданному вигляді.
Собор було відкрито на День Києва 1998 року, за участю патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета, який освятив монастир. Також були присутні Президент Леонід Кучма та мер міста Києва Олександр Омельченко.
Для підготовки статті використовувалися матеріали з сайту www.archangel.kiev.ua.
Джерело: Рідний Київ
