Половина літа вже промайнула. Тривалість світлового дня становить 16 годин, що вдвічі більше у порівнянні з 22 грудня – днем зимового сонцестояння.
У народі 15 липня колись називали на честь Фотія і вже закінчували косовицю сіна та починали жнивувати, тому й казали: “З сіножаті пішли пожинки”.
А за погодою середини літа вгадували, якою буде наступна пора року. То ж якщо на Фотія вже з’явилися жовті листочки на деревах – осінь і зима мали бути ранніми.
За церковним календарем 15 липня згадують покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні, святителя Фотія, святителя Ювеналія.
Іменинниками 15 липня є Фотій, Ювеналій.
Погодні прикмети 15 липня:
1918 – Павло Скоропадський затвердив закон про передачу хліба врожаю 1918 р. в розпорядження Української Держави. Власникам залишався запас для харчування й господарських потреб. У тих, хто ухилявся від добровільної здачі хліба, його реквізували на підставі виданої міністерством продовольчих справ інструкції (зі знижкою встановлених твердих цін на 30%).
1944 – до Києва приїхав академік Євген Патон для продовження наукової і практичної діяльності в інституті єлекторозварювання АН УРСР.
1834 – (за нов. стилем – 28 липня) урочисто відкрився Київський університет св. Володимира. У 20-х роках ХІХ ст. єдиним вищим навчальним закладом Києва була Духовна академія, що постала на місці старої Києво-Могилянської, але практично була її спадкоємицею. В грудні 1833 року з ініціативи міністра освіти С.С. Уварова було прийнято рішення про переведення до Києва закритого незадовго перед тим Кременецького ліцею з бібліотекою та науковими колекціями і створення на цій основі університету св. Володимира. «Журнал Министерства народного просвещения» повідомляв: «15-й день июля 1834 года ознаменован достопамятнейшим в летописях Отечества и наук событием. Там, где некогда равноапостольный Владимир, озарив свой народ святым крещением, указал ему путь к вечному спасению, ныне, спустя восемь столетий, открыт под его именем и покровительством храм высших человеческих знаний в пользу жителей Западной России…» Університет складався з двох факультетів – філософського (що у 1850 році розділився на історико-філологічний і фізико-математичний) та юридичного. У 1841 році до них додався і медичний факультет. Під час відкриття в університеті було лише 56 студентів (26 на філософському і 30 на юридичному).
Джерело: Рідний Київ
