Срібний макет цього будинку зберігається зараз у Національному музеї історії України. Зробив його київський суперник знаменитого Карла Фаберже Йосип Маршак.
Це творіння архітектора Альошина, в якому колись засідала Центральна Рада, з’явилося на світ вересною 1911 року.
У паралелограм вписаний циліндр і накритий «шапочкою» кулі, а на «поясі» затягнута «стрічка», виткана з 200 ліпних фігур, що показують шлях людства до освіти, і мистецтва.
У цих стінах розмістилася бібліотека, виставлені різні шкільні предмети типу парти, глобуса або опудал птахів, фізичних і хімічних приладів, симпатичних дитячих малюнків, зошитів, атласів і гербаріїв. Тут же вчителя підвищували свою кваліфікацію. Приїжджали сюди з усієї імперії, адже заняття вели світила світової педагогічної науки. Вхід же в музей був безкоштовним.
Це будівля привернула до себе увагу і Михайла Грушевського, який в’їхав сюди в 1917 з парламентом. Але планам УНРівців завадили більшовики. У 1921 році в творінні Альошина вже знаходився Пролетарський музей, в 1924-му – Музей Революції, а в 1938-му – Музей Леніна.
У 1941-му музей вождя від зруйнування врятували німці. Вони розмінували «радянський сюрприз» у підвалах будинку, що традиційно залишали в спорудах, які могли б залучити ворога і стати його могилою. У 1982 році дітищу Альошина повернули колишню «професію» – дозволили стати Будинком вчителя.