Церква Різдва Христового (відновлена) на Подолі

Коли спускатися на Поділ вигнутою і крутою вулицею Кірова, поволі відкривається вигляд на весь Поділ. Церква Різдва Христового, що стояла на розі Олександрівської вулиці (тепер Жукова) і Поштової площі, була видимим кінцем дороги на Поділ з Гори; її ампірна баня позначала початок Подолу. Незважаючи на дуже обмежену територію, архітектор успішно спроектував ефектну конструкцію гарних пропорцій, яка чудово відповідала своєму оточенню. Центральний об’єм церкви був перекритий банею, півциркульна апсида на східній стороні будівлі мапа в собі вівтар, а над нартексом у західній стороні була дзвіниця, відзначаючи головний вхід. І головний і бічний входи мали неокласичні портики з чотирьох колон із педиментом над ними. Всередині був золочений дерев’яний іконостас, ікони в срібних рамах і низьке поруччя з жовтої міді перед вівтарем.

Церкву Різдва Христового, відому серед киян як Шевченківська церква, було зруйновано 1935 року. За відомостями Олекси Повстенка, Архітектурно-Плянувапьне управління при Міській Раді мужньо намагалося врятувати цю церкву від знищення |Д6). Генеральний план реконструкції Києва у варіанті, пропонованому Архітектурно-Плянувальним управлінням, мав її в числі тих пам’яток, які пропоновано зберегти. Проте остаточний варіант генерального плану, ухвалений у Москві, відкинув більшу частину історичних пам’яток, які Київ пропонував зберегти.
Руйнування церкви Різдва Христового було очевидячки породжене підготовкою до розбудови Поштової площі поруч з річковим портом; ця розбудова була тоді об’єктом дискусії. Генеральний план реконструкції 1935 року передбачав розбудувати й поширити Поштову площу, “цілковито пов’язуючи її ” з мережею вулиць Подолу і з проектованим Урядовим центром на Горі. Останніми місяцями 1935 року, в той самий час, як закінчували генеральний план реконструкції Києва, було оголошено обмежений конкурс проектів розбудови річкового вокзалу. До цього конкурсу було запрошено чотири архітектурні бригади з Києва та дві — з Москви; вони розробили проекти нового вокзалу. Реконструкція Поштової площі ніколи не була здійснена, а річковий вокзал збудовано тільки наприкінці 1950-тих років.
Олекса Повстенко занотував, що органи радянської влади не дозволили дослідити будівлю церкви Різдва перед її руйнуванням. Як і в усіх інших випадках руйнування церков, спочатку було конфісковано всі цінні речі, золото й срібні рами з іконостасу та ікон; різьблений дерев’яний іконостас спалили, а ікони продали за кордон.

У тому самому кварталі, що й церква Різдва, через один будинок від неї на північний схід, стоїть старий одноповерховий будинок поштової станції (для поштового транспорту кіньми), закладений у 1854 році. Хоча й виразно застаріла для свого цивільного вжитку, ця будівля не була зруйнована в 1930-тих роках, а 1963 року її було вписано до українського республіканського реєстру архітектурних пам’яток. В кінці 1970-тих років розпочато роботу над перетворенням історичного Подолу на туристичний центр столиці України. Наступні планувальні роботи привели до висновку, що профіль обрисів південного кінця Подолу. значно виграє, якщо відбудувати наново церкву Різдва, поставлену Андрієм Меленським ( Ніяких певних планів цієї відбудови, розробленої радянським архітектором В. П. Шевченком, опубліковано не було.
Відновлення церкви було розпочато в 2002 році корпорацією “Укрреставрація”. 19 січня 2004 року у Києві відбулося урочисте відкриття відновленої Церкви Різдва Христового.