У Мінкульті роз’яснили ситуацію щодо історико-архітектурного плану Києва в контексті Генплану столиці
9 листопадаа 2014 08:00
“Усі дії, що здійснюються Мінкультури, направлені виключно на збереження історичного середовища міста. Історико-архітектурний опорний план м. Києва має бути таким, щоб не допустити навіть натяку на спотворення історичних ареалів міста хаотичною та протизаконною забудовою”, – наводить прес-служба заяву міністра культури України Євгена Нищука.
“Усі закиди щодо неправомірності змін у наказовій документації відомства є нічим іншим, як активізацією дій одіозних працівників колишнього Департаменту охорони культурної спадщини Мінкультури, який нам, великими зусиллями та через серйозний супротив, вдалося розформувати і почати налагоджувати нормальну роботу, відповідно до покладених на Мінкультури функцій”, – йдеться у коментарі.
За повідомленням, з метою врегулювання недоліків та численних зауважень щодо складової науково-проектної документації Генерального плану розвитку м. Києва до 2025 року Науково-методичною Радою при Мінкультури було ухвалене рішення про створення робочої групи із залученням представників структурних підрозділів КМДА, розробників та замовників вказаної документації. Наразі відбулося три засідання робочої групи. Станом на сьогодні Мінкультури не отримувало в повному обсязі науково-проектної документації історико-архітектурного опорного плану м. Києва із врахованими зауваженнями – тільки частковими, окремими розділами.
“Мінкультури повідомляє, що порівняно з історико-архітектурним опорним планом 2002 року (дійсним нині), суттєвими недоліками історико-архітектурного опорного плану, затвердженого наказом Мінкультури у 2011 році, є, зокрема:
– на третину зменшення території історичних ареалів міста, з п’яти ареалів: Пуща-Водиця, Північний, Центральний, Солом’янський, Китаївський/Південний – до двох: Центрального та Південного;
– Відсутня схема земель історико-культурного призначення, згідно вимог п. 5.3 п.п.2 ДБН Б.2.2-3-2012 “Склад та зміст Історико-архітектурного опорного плану населеного пункту”;
– Не визначені території пам’яток, у тому числі, національного значення, які займають значні території, наприклад: пам’ятки Київської фортеці, Обсерваторної гірки, вулиці Хрешатик, Володимирська та Терещенківська;
– Території 95 скверів і парків, загальною площею майже 500 га, переведено з зелених зон загального користування під громадську забудову”, – йдеться у коментарі.
За повідомленням, ще одним небезпечним моментом у Генплані 2025 є те, що не визначені висотні параметри можливих новобудов в межах зон охорони пам’яток та історичних ареалів (нині межа – 27 метрів). Питання ж висотності визначатиметься шляхом розроблення історико-містобудівних обґрунтувань.
“Будь-який науково-дослідний чи проектний інститут, який сьогодні працює в галузі проектування об’єктів містобудування, може виготовити документацію, підкріпити її науковим обгрунтуванням, яке досить важко підтвердити, і визначити висотність будівлі – чи то 40, чи то 55 метрів”, – кажуть в Управлінні охорони нерухомої культурної спадщини Мінкультури.
“Звісно, це неприпустимо, коли мова йде про історичні ареали, де визначаються межі і режими використання території пам’яток і їх охоронних зон. Це є ті схеми, що діяли в часи попередньої влади. І саме особи, причетні до них – нині є найактивнішими прихильниками Історико-архітектурного опорного плану – 2011 року. Ці, та інші зауваження, висловлені на засіданнях Громадських організацій, Консультативної ради Управління охорони культурної спадщини КМДА, Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК), Громадської ради при Мінкультури і які не були враховані при подальшому опрацюванні Генерального плану, стали причиною прийняття Міністерством наказу про призупинення дії наказу 2011 року. Також Мінкультури наголошує і про спотворення інформації, яку надають нашим колегам з інших відомств. Зокрема, це стосується ситуації, пов’язаної зі “стурбованістю членами міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць ICOMOS. В анонімному зверненні ідеться про те, що скасувавши, чи призупинивши дію цього Наказу МКУ, скасовується і буферна зона об’єкту Всесвітньої спадщини”, – наголошується у оприлюдненому коментарі.
“Мінкультури підкреслює – це не відповідає дійсності, адже на сьогодні діє буферна зона, затверджена у 2005 р. і схвалена сесією ЮНЕСКО. А у травні 2011 року вона була об’єднана для двох об’єктів, які є складовою єдиного об’єкту всесвітньої спадщини – Софійського Собору та Києво-Печерської Лаври”, – додається у документі.
“Нині Мінкультури єдине у бажанні зберегти історичні, архітектурні та природні пам’ятки України”, – наводить прес-служба відповідну заяву Євгена Нищука.
“Підтвердженням цих слів є те, що саме нашим відомством, вперше за останні роки, було винесено на розгляд і підтримано Урядом проект Закону про мораторій на забудову у буферних зонах історичних пам’яток, а також постанову щодо регламентації дозвільної системи надання прав на забудови в тому чи іншому місці, яке має історичне значення. Сподіваємося, новий склад парламенту підтримає нашу ініціативу і визначні сторінки історії та архітектури в Україні у найкращому вигляді побачать наші нащадки”, – йдеться на завершенні коментаря Міністерства.
Джерело:
UNN УКРАЇНСЬКІ НАЦІОНАЛЬНІ НОВИНИ