volynpost.com
Городян у столиці приймають 80-річні лікарі
Столичним медзакладам катастрофічно не вистачає працівників: дефіцит кадрів, за їхніми даними – близько 3,5 тис. лікарів і 10 тис. медсестер. Обслуговувати городян доводитися медикам-пенсіонерам: їх в лікарнях і поліклініках близько 30% від всього персоналу.
У профспілці медпрацівників кажуть, що молоді фахівці не хочуть йти на держслужбу через малу зарплату і застаріле обладнання. “Найбільша нестача кадрів – в поліклініках: там працює близько 200 фахівців, яким вже 80 років! Є навіть ті, кому по 90 (2 особи. – Авт.). Майже третина фахівців – пенсіонери, яких замінити ніким. Якщо ситуація не зміниться, то скоро городян буде просто нікому лікувати! Щоб молоді доктора йшли в держлікарні, їх потрібно хоч якось заохочувати. Раніше хоч іноді давали соцжитло, а зараз і того немає”, – розповіла голова ради Київської профспілки працівників охорони здоров’я Лариса Канаровська.
БЕЗ ПАТОЛОГОАНАТОМІВ. Бракує столиці і патологоанатомів. “Найбільше, звичайно, не вистачає терапевтів – 500 осіб, 100 фтизіатрів і стільки ж – патологоанатомів. Також є вакансії для 200 лаборантів. Головна причина кадрової браку – мізерна зарплата”, – кажуть у профспілці. Ставки дійсно невисокі: в середньому медпрацівники щомісяця отримують 3100 грн (лікар – близько 4000, медсестра – 2500 грн).
Зате в столиці надлишок стоматологів: складається враження, що, крім зубів, у городян нічого не болить, жартують в профспілці. “Їх настільки багато, що працюють на півставки. Але переучуватися вони не мають наміру: це дорого”, – говорить Канаровська. Самі медики зізнаються: щоб вижити, доводиться трудитися на двох роботах. “Я працюю в двох поліклініках, адже однієї зарплати не вистачає навіть на оренду житла і їжу, не кажучи вже про повноцінний зміст сім’ї, де є дитина”, – розповів нам 35-річний кардіолог Дмитро Воронов.
МІГРАЦІЯ. Багато медпрацівники виїжджають на роботу за кордон. “Два роки тому ця цифра сягала 7000 осіб на рік. І цифри постійно збільшуються”, – пояснюють в профспілці. Причина міграції проста: оклади за кордоном у рази вище. У Німеччині лікар заробляє близько 3500 євро, в Британії та Австралії – близько 4000 доларів, в Данії – близько 2700-3000 доларів, а в США сума і зовсім досягає 10 000 доларів.
“Українські медпрацівники за кордоном користуються великим попитом, а міграцією цікавляться по кілька медиків щодня”, – розповіли нам в одному зі столичних бюро з підбору персоналу для роботи за кордоном. Міськвлада про проблему знаю, і обіцяють коли-небудь проблему вирішити. “Ситуація з кадрами критична. Міськї влада робить все для того, щоб в цілому змінити систему, яка вплине на ситуацію з медперсоналом”, – говорить заступник голови КМДА Михайло Радуцький. “Поки в бюджеті грошей на це немає, і в найближчій перспективі не з’явиться. Тільки після реформування галузі кваліфіковані медики зможуть заробляти більше. А реформувати галузь ми почнемо в наступному році”, – зазначив депутат Київради Олександр Пабат.
90-річна лікар: “пацієнти ставлять свічки в церкві за моє здоров’я”
Серед “старожилів” столичних поліклінік “Сегодня” відшукала 90-річну Валентину Лещинську – лікаря з 70-річним стажем роботи! Жінка досі трудиться в одній з міських лікарень, лікує городян і хвалиться, що зовсім не виглядає на свої 90.
“Я не схожа на 90-річну, мені все дають на 5-10 років менше. Так що я досі кокетую. Зараз працюю відповідальним черговим лікарем приймального відділення швидкої допомоги – приймаю як терапевт. Люблю свою професію. Але і, звичайно, фінансове питання стоїть гостро: не працювати я не можу, адже пенсія в мене – всього лише 1500 грн, а робота на півставки дає можливість заробити ще 750 грн. Та й без роботи жити все одно не змогла б, адже спосіб життя у мене такий, можна сказати – хобі. Я добре ставлюся до пацієнтів, і вони мене люблять, навіть у церкві за здоров’я свічки ставлять. Напевно, їх молитвами і живу”, – розповіла “Сегодня” Валентина Лещинська.
Бабуся зізнається, що за весь час роботи ніколи не брала “заохочення” від пацієнтів. “Грошей з пацієнтів ніколи не беру – це мене принижує”, – запевнила Лещинська. За її словами, родина до її тривалої трудової діяльності ставиться позитивно. “Син днями заїжджав, йому вже 61 рік. А ще у мене троє онуків і семеро правнуків! Один одному допомагаємо, але грошей я навіть у них не беру. Мені вистачає”, – поділилася Лещинська. Правда, зазначила, що нинішні тарифи на “комуналку” суттєво вдарили по і без того скромному кишені.
