majdannezalezhnosti.blogspot.com
Під час масштабної реконструкції центру Києва з Майдану Незалежності можуть прибрати стелу Незалежності і скляні куполи, каже головний архітектор столиці.
Крім того, тротуар уздовж Хрещатика можуть розширити за рахунок двох смуг проїжджої частини, сказав Сергій Целовальник в інтерв’ю ВВС Україна.
Остаточні рішення залежатимуть від результатів архітектурного конкурсу, підсумки якого підіб’ють до кінця весни 2015 року.
Уряд і київська влада проводять конкурс серед архітекторів на найкращий проект реконструкції центру Києва під назвою “Територія гідності”. Рішення конкурсу стосуватимуться території площею 70 га.
Серед запланованих нововведень – система пам’ятників учасникам протестів, музей Майдану і Міжнародний культурний центр в приміщенні Українського дому.
До журі конкурсу запросили, зокрема, художника Леся Подерв’янського, історика Ярослава Грицака та вісьмох європейських і американських архітекторів.
Один з них, швейцарець Карл Фінґергут, підтвердив ВВС Україна, що “з великою честю” прийняв цю пропозицію. Ще двоє, данець Ян Ґель і американець Пітер Айзенман, відмовилися від неї.
Підсумки конкурсу мають підбити до літа 2015 року. Будівництво, скоріш за все, триватиме роки, кажуть організатори.
На конкурс подалися понад 60 іноземних учасників з 18 країн, кажуть у київській владі. Більшість заявок, однак, надійшла від українських архітекторів – близько 400.
Проект фінансуватимуть за рахунок держави і добровільних пожертв, каже головний архітектор Києва.
Громадський простір
Конкурс, який почався навесні з ідеї створити пам’ятник Небесній сотні, переріс у масштабний проект з чотирьох номінацій: громадський простір Майдану, меморіали Небесній сотні, Міжнародний культурний центр і Музей Майдану.
Громадський простір Майдану – це територія від арки Дружби народів до Бессарабського ринку, включно з Європейською площею, Володимирською гіркою і Майданом Незалежності.
Як пояснюють на сайті конкурсу, тут має виникнути “європейський громадський простір, вільний від нав’язливої політичної пропаганди та комерційної реклами, який має бути безпечним, доступним для всіх”.
Організатори пояснюють, що на цій території не має бути парканів, перешкод, кіосків і нових комерційних забудов.
Головний архітектор Києва також допускає, що внаслідок конкурсу можуть змінити і підземний простір під Майданом і Хрещатиком, де нині працюють магазини.
З Майдану, допускає Сергій Целовальник, можуть також прибрати скляні куполи і монумент Незалежності.
“Колона – це символ імперії, символ тоталітарності. А ми ж будуємо демократичну державу, так?”, – сказав він ВВС Україна.
“Крім того, що Майдан, ймовірно, видозміниться, може виникнути відкритий вгору підземний простір, який об’єднає дві сторони Майдану, або рівень над проїжджою частиною площі, і сама площа стане форумом над усім цим простором”, – розповів архітектор.
У конкурсному завданні також передбачено, що частину дороги на Хрещатику звузять з восьми до шести автомобільних смуг, розширивши натомість тротуар.
Майдан – не цвинтар
Інша номінація – меморіали учасникам Майдану, які пропонують розмістити по всьому центру Києва на ділянці площею 70 га.
Питання про те, чи будуть ці пам’ятники вшановувати також загиблих силовиків, які протистояли мітингарям, поки що відкрите. Заопитуванням, яке проводили організатори конкурсу, 53% респондентів висловилися проти цього. Щоправда, опитування, як свідчить сайт “Території гідності”, враховувало лише думки прибічників Майдану.
У завданні архітекторам сказано, що проектуючи пам’ятники, вони мають утримуватися від образу “невідомого солдата радянського зразка”, уникнути антропоморфних образів, натуралізму і “шароварних” символів. Там також йдеться, що на Майдані “не треба створювати “цвинтар”.
Міжнародний культурний центр, який є третьою номінацією, має виникнути на базі Українського дому на Європейській площі. Там передбачають дитячі освітні зони, бібліотеку, “антикафе”, зони харчування, творчі майстерні та ін.
Музей Майдану, який складає четверту номінацію, можуть створити в приміщенні Українського дому, Будинку Профспілок або в новій споруді на місці пустиря на алеї Героїв Небесної сотні.
Організатори конкурсу кажуть, що активісти зібрали понад 1,5 тис. експонатів для майбутнього музею. Серед них елементи барикад, прапори, предмети самооборони і побуту мітингарів.
Без поспіху
Двоє опитаних ВВС Україна експертів, залучених до конкурсу, кажуть, що спішити з відкриттям пам’ятників до річниці вбивств на Майдані не варто.
“Поспіх може призвести до того, що у серці Києва з’явиться якийсь тромб – поспіхом намальоване, неякісно побудоване”, – каже культуролог Владислава Осьмак.
“Краще сто разів примірятись, а потім раз і назавжди зробити. Але спочатку треба тисячу разів подумати – а що саме це має бути? – додає вона. – Ми панічно боїмося порожнечі: щойно повалили Леніна – і негайно пропонуємо поставити когось іншого на тому самому місці. А, може, це не те місце? Може, краще нехай буде порожньо?”
Дмитро Гурін, спеціаліст з комунікацій, каже: “Меморіал загиблим 11 вересня будували десять років, тому що це складна для всіх річ – і для американців, і для архітекторів, яким треба усвідомити, що сталося. Я не кажу, що нам треба будувати десять років, але це справа, яку не можна вирішувати за місяць”.
