Історія громади св. Катерини почалася 4 вересня 1738 р., коли указом Святійшого Синоду було дозволено будівництво храму вмц. Катерини на Подолі, у якому передбачалося здійснювати богослужіння грецькою мовою для київської грецької громади і приїжджих греків. Землю для будівлі пожертвував Грек Астаматій Миколаїв. У 1744 р. Архієпископ Синайський Никифор і іг. Євген клопотали про надання цьому парафіяльному храму статусу подвір’я Синайського монастиря св. Катерини, і 8 березня 1748 р. був утворений Свято-Катерининський чоловічий монастир, у канонічному підпорядкуванні Синайської Архієпископії. У 1915 р. споруджено дзвіницю на місці колишньої (1858). На початку ХХ ст. в обителі було кілька грецьких ченців. Архімандритами призначалися насельники Синайського монастиря. Один із насельників обителі – ієродиякон Костянтин пізніше був хіротонізований на єпископа і в 1788 р. був обраний на Константинопольську кафедру. Інший насельник – ієромонах Іона згодом став засновником Свято-Троїцького чоловічого монастиря у Києві і був канонізований як шанованих святим Синодом УПЦ у 1994 р.
У 1929 р., під час сталінських гонінь, храм на честь св. Катерини, під надуманим приводом “аварійного стану”, було зруйновано, а монастирські споруди націоналізовані і використовувалися під господарські потреби. У 1995 р. Національним банком України (якому в липні 1995 р. рішенням Кабінету Міністрів України було передано монастирський комплекс) було відтворено монастирську дзвіницю.
У липні 1999 р. між громадою св. вмц. Катерини та Управлінням НБУ по м. Києву та Київській області було підписано “Договір користування нежитловими приміщеннями”, за яким прихід отримав у безкоштовне користування “храмове приміщення” і кімнату для розміщення церковної канцелярії.
Перший молебень громада зробила на престольне свято (24 листопада / 7 грудня) 1999 р., а першу літургію – на Різдво Христове (25 грудня / 7 січня). У лютому 2001 р. керівництво НБУ поставило питання про закінчення терміну оренди і, ухиляючись від пролонгації договору з громадою, почало перешкоджати проведенню богослужінь у храмі. Після цього громада, з благословення блаженнійшого Володимира митр. Київського, здійснювала богослужіння на вулиці перед закритим храмом, а пізніше в окремо орендованих приміщеннях на Подолі та Липському провулку. Через п’ять років громада отримала можливість улаштувати домову церкву в новопридбаному приміщенні Центру богословських досліджень (ЦБД) по вул. Полупанова, 10.
2 квітня 2006 р. там бул проведено першу літургію. У громаді діє оголошувальна школа, в приміщенні домової церкви є експозиція музею новомучеників і сповідників, общинна бібліотека, а також офіс ЦБД.
Престольне свято: День пам’яті вмц. Катерини (24 листопада / 7 грудня).
Настоятелем громади є свящ. Петро Зуєв.
Богослужіння: Вечірнє: субота, 16.00 (улітку і в будні напередодні свят – 17.00).
Літургія: неділя, о 8.30 (якщо свято припадає на робочий день – о 8.00).
Акафіст поперемінно новомученикам Руським і вмч. Пантелеймону.
Служби проходять грецькою і церковнослов’янською мовами.
Адреса: Домова церква св. Катерини розташована по вул. Полупанова, 10, перший поверх, єдиний вхід з вул. Полупанова.
Телефон: 044 502-49-81