kiev-ukr.segodnya.ua
Під час прогулянки можна помилуватися будинками графині, пасічника і бабусі Висоцького
Вулиця імені письменника Івана Франка з’явилася в столиці в другій половині XIX століття. Раніше вона іменувалася Афанасієвський, так як була прокладена по засипаній частині однойменного яру. Через десятиліття її перейменували в Нестеровська – на честь ченця Києво-Печерського монастиря Нестора Літописця, а нинішню назву вулиця отримала вже за радянської влади, в 1926 році. Але, як і в далекому минулому, вона до цих пір вважається діловим кварталом, де вирішується доля української культури. Прогулянку починаємо від Володимирського собору.
ГРАФСЬКИЙ БУДИНОК: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ САД І ТЕПЛІ ПЕРИЛА
Особняк на вул. Івана Франка, 4, з’явився завдяки губернському секретарю Андрію Тарновському: він викупив земділянку, побудував на ньому невеликий дерев’яний будиночок і висадив сад. Садиба ця сподобалася світській левиці – графині Ганні Кащенко, сестрі відомого вченого, біолога-селекціонера Миколи Кащенка. Незабаром вона її викупила, але потім вирішила знести будинок і побудувати новий, більш гідний її графського статусу. Новий елітний особняк став двоповерховим, зі скляним дахом, а на верхньому поверсі брат-біолог створив акліматизований сад, в якому виводив нові сорти рослин. У середині ХХ століття до будівлі добудували ще два поверхи, а зараз оренда квартири в “графському будинку” обійдеться близько $3 тис. на місяць. До речі, цього року навпроти будинку встановлені перила з підігрівом, на яких вигравірувані вірші та оповідання українських письменників.
БДЖОЛИНЕ ЦАРСТВО І КОРОЛЬ-НОВАТОР
Чотириповерховий особняк по Івана Франка, 5, належав українському пасічнику Василю Ващенку. Ще в 14 років збіднілий дворянин вирішив займатися бджільництвом. Успіх і гроші до нього прийшли не з першої спроби, але все ж у своїй справі він домігся багато чого, і значно удосконалив технологію виробництва меду: завдяки своєму новаторству Ващенко отримував до 30 кг меду з одного дуплянки.
Розбагатівши, медовий підприємець побудував просторий особняк. На першому поверсі цього будинку були встановлені штучні вулики, де “медовий барон” проводив свої найбільш незвичайні експерименти. Зараз особняк підприємця використовується як офісне приміщення однієї з київських компаній, і бджоли тут вже не літають.
КУЛЬТУРНИЙ ОСОБНЯК МІЛЬЙОНЕРА
У вишукану будівлю на вул. Івана Франка, 19, щодня приходять сотні чиновників і культурних діячів – адже нині в ньому розташовується Міністерство культури і туризму України. Мало хто пам’ятає, що в кінці XIX століття особняк належав одному з найвпливовіших підприємців Києва – мільйонеру Гавриїлу Познякову. На другому поверсі величезної будівлі, в кімнаті №12, проживав сам Позняков, а інші приміщення займали державні установи Південно-Західної залізниці. Сучасна будівля – триповерхова, але спочатку мало тільки два поверхи. Такі зміни відбулися в 80-х роках ХХ століття з ініціативи радянської влади: туди заселили трудівників Державного комітету кінематографії.
ДІМ УЛЮБЛЕНОЇ БАБУСІ ВОЛОДИМИРА ВИСОЦЬКОГО
У будівлі на вул. Івана Франка, 20, де вартість квартири сягає майже мільйона доларів, неодноразово бував легендарний співак і актор Володимир Висоцький. Причина частих візитів – вельми вагома: на другому поверсі, в одній з комунальних квартир, проживала його бабуся Дора. Саме вона посприяла шлюбним зв’язкам онука з першою дружиною – актрисою Ізольдою Жуковою. Дора Олексіївна за освітою була медиком і освоїла професію косметолога, а за її кремами київські модниці вибудовувалися в чергу. Померла Дора Олексіївна у внука на руках, похована на Байковому кладовищі.
ОСОБНЯК ДИТИНСТВА ЛЕГЕНДАРНОГО ОТТО ШМІДТА
У скромному двоповерховому будинку на вул. Івана Франка, 26, пройшло дитинство легенди дослідного світу і легендарного полярника, ім’ям якого назвуть кратер на Місяці і мис на Чукотці, – радянського вченого, дослідника Паміру і Півночі Отто Юлійовича Шмідта, який, окрім іншого, став також ініціатором створення “Великої радянської енциклопедії”.
Сім’я Шмідтів, приїхавши з Білорусі, заселилася в скромний особняк, коли юному Отто було 16 років. Прожили вони там всього кілька років. Майбутній академік з дитинства мав особливу тягу до знань, тому родичі особливо не здивувалися, коли він із золотою медаллю закінчив гімназію в Києві та фізико-математичне відділення Київського університету, де навчався в 1909-1913 роках.
ОБИТЕЛЬ ПРОКУРОРА І МОЛОДОГО ПАУСТОВСЬКОГО
У двоповерховій будівлі на Івана Франка, 33, прямо біля Володимирського собору, зараз розміщується посольство Австрії. Раніше особняк належав зампрокурора Київського окружного суду – Миколі Коленку, які займав тут шість кімнат. В особняку проживав ще один всесвітньо відомий киянин – письменник Костянтин Паустовський: саме в Києві, в стінах цього будинку, гімназист Костя написав свої перші оповідання, опубліковані в київських журналах.
Час прогулянки: 50 хв
Дистанція прогулянки: 710 м
Фото: Анастасія Іскрицька
