organic.ua
Що нам відомо про сучасну косметику, без якої не обходиться сучасна жінка навіть один день? Чи безпечна така косметика?
Ще не так давно таке питання ніхто не ставив… В останні десятиліття асортимент косметичних засобів, якими людство користується постійно, значно збільшився.
Наше життя вже стає неможливим без щоденного вживання шампунів, рідкого мила, лосьйонів та тоніків, косметичного молочка, гелів, піни для гоління, зволожувальних та тональних кремів, туші для вій та тіней для повік, пудри та рум’ян, губної помади тощо. На сьогодні вже відомо, що багато з цих засобів і навіть дитяча косметика містять токсичні речовини.
Токсичні хімічні речовини, які можуть міститися в косметиці:
Сполуки алюмінію. Використовуються в антиперспірантах/дезодорантах. При потраплянні в організм, сполуки алюмінію провокують розлади нервової системи, порушення діяльності мозку, хворобу Альцгеймера.
Бутиловий гідроксианізол (БГА) і бутиловий гідрокситолуол (БГТ). Використовуються в губних помадах і кремах для зволоження шкіри в якості консервантів (антиоксидантів). При контакті зі шкірою БГА та БГТ можуть викликати алергічні реакції. Міжнародне агентство з дослідження раку (МАДР) відносить БГА до списку речовин-можливих канцерогенів. В свою чергу Європейська комісія з ендокринних руйнівників, ґрунтуючись на доказах руйнівного впливу БГА на гормональні процеси, внесла БГА до переліку речовин 1-ї категорії.
Бентоніт. Ця речовина додається в маски для обличчя. Закупорює шкіру, перешкоджаючи доступу кисню, утримує токсини та вуглекислий газ, перешкоджає диханню шкіри та виділенню продуктів життєдіяльності; висушує шкіру.
Бензил бензоат. Міститься в кремах та гелях для душу та волосся, кондиціонерах, засобах для вмивання, помаді. Ця речовина токсично діє на імунну систему, порушує роботу ендокринної системи.
Барвник п-фенілдиамін та його похідні. Використовують у більшості фарб для волосся. Слід зазначити, що більш темні фарби містять більшу кількість п-фенілдиаміну, ніж світлі. Барвник п-фенілдиамін було визнано канцерогеном за результатами лабораторних тестів, що проводилися у Національному інституті раку, та Національною токсикологічної програмою США.
Огляд епідеміологічної літератури підтвердив статистично значимий зв’язок між фарбою для волосся та розвитком деяких видів раку. Незважаючи на висновки авторів про те, що доказів недостатньо для ствердження, що фарби для волосся викликають рак, незалежні дослідження виявили, що жінки, які використовують фарби для волосся (особливо тривалий період часу), ризикують захворіти на рак лімфатичної системи (неходжкінська лімфома).
Європейський Союз класифікує п-фенілдиамін як токсичний (контакт зі шкірою, при вдихуванні та ковтанні) і як дуже токсичний для водних організмів, відзначаючи його можливість довгострокового негативного впливу на водне середовище.
ДЕА (диетаноламін), кокамід ДЕА та лорамід ДЕА. Застосовуються при виготовленні жирної або пінистої косметики, або в якості регуляторів pH для придушення кислотних властивостей інших інгредієнтів. Містяться в милі, мийних засобах та шампунях. В Європейському Союзі ДЕА входить до списку токсичних речовин, оскільки становить серйозну небезпеку для здоров’я.
В косметиці ДЕА може вступати в реакцію з нітритами з утворенням нітрозоамінів, які МАДР класифікує як можливі канцерогени для людини. Нітрити іноді додаються в продукцію в якості антикорозійних компонентів, або потрапляють до косметичного засобу як забруднювальні домішки (при розкладанні деяких хімікатів, що використовуються в якості консервантів у косметиці; при знаходженні косметичної продукції на відкритому повітрі можуть утворюватися нітрити). У лабораторних експериментах вплив великої кількості ДЕА-похідних викликав виникнення раку печінки та передракові зміни на шкірі та в щитовидній залозі. ДЕА-похідні можуть провокувати помірне або середнє подразнення шкіри та очей.
Данське агентство з охорони навколишнього середовища класифікує кокамід ДЕА як небезпечну речовину для навколишнього середовища через її гостру токсичність для водних організмів та здатність до біоакумуляції.
Схожі інгредієнти: МЕА (моноетаноламід) і ТЕА(триетаноламін). Як і ДЕА, вони можуть реагувати з іншими хімікатами, що містяться в косметиці з утворенням канцерогенних нітрозамінів (нітрозоамінів).
Дибутилфталат (ДБФ) застосовують в розчинниках фарби та пом’якшувачах, що запобігають осипанню лаку для нігтів. ДБФ поглинається шкірою. І хоча сам ДБФ не має мутагенних властивостей, але він збільшує здатність інших хімічних речовин викликати генетичні мутації. В Європейському Союзі ДБФ належить до класу можливих руйнівників ендокринної системи: відомі факти щодо його токсичної дії на гормональну та репродуктивну систему. ДБФ шкодить дитині в утробі матері, послабляє здатність до зачаття.
Схожі інгредієнти: інші фталати, що широко застосовуються в косметиці як ароматизатори.
Діетилфталат (ДЕФ) потенційно шкідливий для гормональної функції організму (ендокринне порушення), викликає проблеми з репродуктивністю та розвитком.
Існують приклади й інших видів негативного впливу фталатів на здоров’я.
Формальдегід-вивільнювальні консерванти: ДМДМ гідантойн, диазолідініл сечовини, імідазолідініл сечовини, ментенамін, кватерній-15та гідкроксиметилгліцинат натрію. Ці речовини протягом тривалого часу вивільняють невеликі кількості формальдегіду, який діє як консервант. МАДР класифікує формальдегід як можливий канцероген для людини. Деякіформальдегід-вивільнювачі навіть у малих дозах можуть подразнювати шкіру та очі і викликати алергію.
Схожі інгредієнти: формальдегід міститься в деяких лаках для нігтів. Тозіламід (формальдегідна смола) —використовується в лаках для нігтів, може містити залишки формальдегіду у концентрації до 0,5%.
Парабени — синтетичні хімічні речовини, складні ефіри пара-гідроксибензойної кислоти. Широко застосовуються в косметиці в якості консервантів (близько 75–90% всієї косметики містять парабени). Найчастіше парабени застосовують у виготовленні антиперспірантів, дезодорантів, зволожувальних кремів, зубних паст, засобів для засмаги, спреїв для тіла, шампунів, гелів для гоління. До звичайних парабенів відносять метилпарабен (код харчової добавки — E218), етилпарабен (E214), пропілпарабен (E216) та бутилпарабен.
Бензилпарабен, ізобутилпарабен, ізопропілпарабен та їхні натрієві солі відносять до специфічних парабенів. Парабени легко проникають через шкіру та спричиняють ендокринне руйнування організму. Парабени можуть замінювати естроген — жіночий статевий гормон. Ряді досліджень підтвердив присутність парабенів у раковій тканині молочних залоз. Таким чином, можливий зв’язок між парабенами в косметиці (в дезодорантах) та раком. Крім цього, парабени можуть бути пов’язані з чоловічою репродуктивною функцією. Також проведені дослідження свідчать про участь метилпарабенів у реакції шкіри на УФ-випромінювання, що призводить до прискорення старіння шкіри та пошкодження ДНК.
Парфуми (духи). Поняття парфуми (або духи) в списку інгредієнтів косметики зазвичай представлено комплексною сумішшю десятків хімікатів. Близько 3000 хімікатів використовується в якості ароматизаторів. Віддушка — неодмінна складова дезодорантів, парфумів та одеколонів —без неї не обходиться жодна продукція особистої гігієни. Навіть косметична продукція, позначена як «без віддушки» або «без запаху», може насправді містити інгредієнти ароматів у формі маскувальних агентів, які перешкоджають сприйняттю запахів мозком.
Безліч безпечних складових ароматизаторів можуть викликати алергію, мігрень та астматичні симптоми. Обстеження астматиків виявило, що парфуми і/або одеколони провокують напади в трьох випадках з чотирьох. Дослідники у Великобританії повідомляли, що парфуми перебувають на другому місці серед речовин, які викликають алергії у пацієнтів дерматологічних клінік. У ряді лабораторних експериментів підтвердився зв’язок окремих складових парфумів із розвитком раку та захворюваннями нервової системи.
Геліотропін. Використовується в парфумах, масках, кондиціонерах для шкіри. Може спричиняти респіраторні захворювання, у високих дозах викликає подразнення шкіри. Може викликати мутації генів. Не рекомендується для застосування в косметиці.
Поліетиленгліколі (ПЕГі). Ці речовини — продукти переробки нафти, широко використовуються в якості основи для косметичних кремів (згущувачі, розчинники, пом’якшувачі та накопичувачі вологи).
В залежності від способів отримання ПЕГі можуть містити 1,4-діоксан. МАДР класифікує 1,4-діоксан як можливий канцероген. 1,4-діоксан, потрапивши після змиву в каналізацію, тривалий час не розкладається, зберігаючись у навколишньому середовищі. 1,4-діоксан може бути видалений із засобів косметики в процесі виробництва шляхом вакуумного очищення, але для споживача не існує простого способу дізнатися, чи пройшов той чи інший косметичний продукт з ПЕГами таку вакуумну очистку. В ході аналізу засобів особистої гігієни, помічених як «натуральні»або «природні», була виявлена присутність 1,4-діоксану в 46 продуктах зі 100. ПЕГі підвищують проникність шкіри та покращують абсорбцію косметики, включаючи й її токсичні складові.
Схожий інгредієнт: пропіленгліколь за властивостями схожий до ПЕГю. Сприяє більш легкому всмоктуванню косметики, підсилює проникнення токсичних речовин через шкіру; може викликати алергію та подразнення шкіри. Сприяє утворенню вугрів. Дані з дослідження токсичності пропіленгліколю показують, що під час його контакту зі шкірою можуть виникати порушення роботи печінки та пошкодження нирок. Пропіленгліколь може викликати появу ракових пухлин, у великих дозах впливає на нервову систему.
У косметичному засобі типового складу вміст пропіленгліколю коливається від 10 до 20% (варто звернути увагу на те, що в списку складових косметичного засобу пропіленгліколь є зазвичай одним із перших — концентрація цієї речовини в продукті дуже висока).
Мінеральні масла: вазелін, парафін використовуються в багатьох косметичних засобах. Мінеральні масла — це суміш рідких вуглеводнів, відокремлених від бензину під час перегонки нафти.
Ці речовини утворюють водовідштовхувальну плівку та затримують вологу в шкірі. Але плівка з мінерального масла разом із вологою затримує й усі відходи та продукти життєдіяльності організму, що виводяться через шкіру: токсини, вуглекислий газ тощо, — а також перешкоджає проникненню кисню. Крім цього, мінеральне масло розчиняє природний шкірний жир, тим самим збільшуючи дегідратацію. Використання косметики на мінеральних маслах спричиняє виникнення прищів та різних висипів на шкірі. Встановлено: під час виробництва мінеральних масел в них у високих концентраціях присутні канцерогени.
