На Майдані пропонують встановити пам’ятник кулі, стели з лелеками та музей

7 Квітня 2015 14:17
kiev.pravda.com.ua

kiev.pravda.com.ua

6 квітня розпочалося народне голосування за кращі проекти Міжнародного відкритого конкурсу “Територія Гідності”.

Як повідомляє сайт Департаменту містобудування та архітектури КМДА, на конкурс надійшло 148 проектів.

Голосування за кращий з них триватиме до 1 травня на сайті demos.org.ua. Висловити свою думку можуть усі охочі.

Проект представлені у 4 номінаціях:

І номінація. Громадський простір Майдану та центрального ядра Києва – 29 проектів.

ІІ номінація. Меморіалізація подій Революції Гідності та увічнення пам`яті Героїв Небесної Сотні – 86 проектів.

Один із варіантів пам’ятника Героям Небесної сотні

ІІІ номінація. Міжнародний культурний центр “Український Дім на Європейській площі” – 9 проектів.

IV номінація. Багатофункціональний музейний комплекс “Музей Майдану/Музей Свободи” – 24 проекти.

 Таким один з учасників конкурсу бачить Музей Свободи

Результати народного голосування будуть представлені поважному Журі конкурсу.

Як відомо, раніше на Інститутській громадський рух “Визволення” та фонд “Пам’яті Небесної сотні” вирішили збудувати ритуальний парк Пам’яті Героїв,однак, як з’ясувалося, конкурсі “Територія Гідності” про це навіть не чули.

Тим не менше наприкінці березня до місця майбутнього будівництва приїхали вантажівки з піском та землею, збираючись засипати наявний там котлован. Жодних документів чи дозволів на будівництво організації не мали.

А також, за матеріалами Сегодня, мерію і міністерства пропонують перенести, а Майдан зробити зеленим

Департамент архітектури КМДА оприлюднив проекти, подані на конкурс “Територія Гідності”.

Нагадаємо: учасникам масштабного заходу, мета якого – переосмислити суспільний простір і закріпити в ньому елементи пам’яті про революційні події, що сталися на головній площі країни восени-взимку минулого року, запропонували поділитися ідеями в чотирьох номінаціях: як має змінитися суспільний простір Майдану і центрального ядра міста з урахуванням подій 2013-2014 років; що має з’явитися на місці знесеного пам’ятника Леніну; як повинен перетворитися Український дім на Європейській площі; як увічнити пам’ять героїв Небесної Сотні і яким повинен стати новий Музей Майдану/Музей Свободи.

Хрещатик без мерії, на сонячних батареях

1_35
Фото: demos.org.ua

Один з варіантів в номінації “Громадський простір Майдану”. За проектом пропонується звільнити центральну частину міста від різних міністерств – “переселити” їх на Рибальський острів. Для Адміністрації президента пропонується звести нову будівлю поряд із Жовтневим палацом, щоб вид з будівлі на Майдан і алею Героїв Небесної Сотні постійно нагадував про те, що трапилося.

В існуючій будівлі Адміністрації Президента радять зробити житловий комплекс, а кошти від продажу квартир виділити сім’ям загиблих героїв. Київську адміністрацію пропонують перенести в відреставрований Будинок Профспілок, а будівля на Хрещатику, 36 віддається під інші соціальні функції (наприклад, поєднане з ЦУМом торговий простір).

У “Глобусі”, за проектом, може розміститися музей, громадський паркінг. А замість скляних куполів автори пропонують відновити липовий сквер з фонтаном. З лівого боку Інститутську пропонують висадити алею червонолистих дубів (які символізують криваві події).

Що стосується активностей, то в центрі можуть проводити церемонії закриття-відкриття фестивалів, спортивні заходи, організовувати виступи артистів, вуличні кінопокази тощо. По всій довжині Хрещатику по обидві сторони повинні бути облаштовані веломагістралі, а також наземні пішохідні переходи через вулицю. Мощення на Хрещатику планують зробити з сонячних батарей solarroad, які світяться і можуть взимку розтоплювати сніг.

Майдан в променях із води і зелені

2_34

Фото: demos.org.ua

Проект формує намисто з низкою громадських просторів уздовж Хрещатика, кульмінацією якого є оновлений Майдан з меморіальною композицією на вул. Інститутській і Музеєм Майдану в Будинку Профспілок. А логічним завершенням виступає Європейська площа з пішохідним мостом і молодіжним екстрім-парком біля Українського дому.

Проїжджу частину Хрещатика пропонують звузити на дві смуги з розділювальною смугою по центру. На ній хочуть висаджувати “живопліт”, форму якої можна міняти щороку. Так буде створюватися враження, що вулиця “живе”.

Центром Майдану, за проектом, залишається Колона Незалежності, а від неї розходяться “промені” (формуються мощенням, травою або водою). Поверхня проїжджої частини в районі Майдану автори хочуть підняти, щоб автомобілі сповільнювали тут рух. Стінки входів у підземний простір “прикриваються” зеленню.

Ділянка на Інститутській від Майдану до виходу з метро повинна бути використана для меморіалізації подій Революції – на схилі можна встановити композицію зі світловою інсталяцією.

Місце, де стояв пам’ятник Леніну, автори цього проекту бачать так: постамент зберігається в автентичному вигляді, а на ньому розміщується оглядовий майданчик зі скляними стінками, до якої ведуть прозорі сходи. Тобто кожен охочий на мить може зайняти місце колишнього ідола.

На Європейській площі проектом передбачено будівництво пішохідного мосту, який півколом піднімається над площею. Біля входу в Український дім з’являється екстрім-парк для відпочинку і спорту.

Замість Леніна — майданчик із годинником

3_23

Фото: demos.org.ua

Автори цього проекту працювали виключно над територією бульвару Шевченка, де раніше стояв пам’ятник Леніну. Тут пропонують облаштувати універсальний суспільний простір: незвичайну конструкцію-майданчик, підняту над бульваром, з двома провідними вгору сходами. Її можна буде використовувати для церемоній під відкритим небом (наприклад, побратися або провести виставку). У центрі композиції пропонують встановити годинник – як заклик цінувати життя.

Народне голосування триватиме до 1 травня, результати його представлять журі, і воно визначиться, які ідеї втілювати в життя. Оголосити остаточний результат обіцяли 30 травня. Реалізовувати все планують за рахунок державно-приватного партнерства, більшу ставку роблять на меценатів та інвесторів. Але про терміни поки не говорять.