wallpaperswide.com
«Не сумуйте, полонини! Засихайте, сльози! Зацвітайте, черемшини! Смійтесь, верболози»
Марко Бараболя
За церковним календарем 19 квітня вшановують пам’ять святого преподобного святителя Євтихія, архієпископа Константинопольського, святителя Мефодія, преподобну Платоніду Сирійську, мучеників Ієремія та Ахілія ієрея.
У народі святого Євтихія називали Тихим, оскільки погода у цей день частіше за все бувала саме такою. Коли видавався і справді тихий день, то селяни примітили: «Це — до врожаю ранніх хлібів».
Іменинниками 19 квітня є:
Євтихій, Платонида, Ярема, Мефодій.
19 квітня народились:
1910 — Марко Бараболя (Рознійчук Іван Федорович), український письменник-сатирик, «королем закарпатського гумору» називали його сучасники.
Події 19 квітня:
1563 — В Москві почала працювати друкарня Івана Федоровича.
1783 — Указом Катерини II Крим приєднаний до Росії. Указ став підсумком тривалого суперництва Російської та Османської імперій за володіння і контроль над стратегічним плацдармом на півночі Чорного моря. Заручившись у 1782 році підтримкою Австрії, наступного року Росія окупувала Крим, і маніфест Катерини II лише закріпив фактичний перехід півострова під владу російської корони.
1850 — Англія і США підписали договір про спільне будівництво Панамського каналу (пізніше США вирішили будувати канал самотужки).
1925 — Утворена Казахська автономна республіка в складі Росії.
1943 — Указом Президії Верховної Ради СРСР уведені каторжні роботи для «помічників окупантів».
1971 — СРСР запустив першу у світі космічну станцію «Салют-1».
2000 — У Центральній Румунії відкрите найбільше в Європі родовище золота.
2005 — Бенедикт XVI став 265-м Папою Римським.
Чи знаєте ви, що:
В історію красного письменства Закарпаття Марко Бараболя увійшов як видатний письменник-сатирик. Його літературний дебют припав на кінець 1928 року. В молодіжному просвітянському журналі «Пчілка» під рубрикою «З-під їдкого пера Марка Бараболі» було опубліковано серію його гуморесок та фейлетонів, в яких з великою поетичною майстерністю висміював недоліки громадського та культурного життя Закарпаття.
Твори Марка Бараболі охоче друкують і у «Українському слові», «Літературній неділі», «Свободі» та празькому журналі «Сір».
Уже ранні твори сатирика викликали захоплення як у читачів, так і в літературної критики. Письменник, педагог і літературний критик Володимир Бірчак, на очах якого творилася нова закарпатська література першої половини ХХ століття, називав Марка Бараболю видатним і «тонким гумористом», незнаним поза межами Підкарпатської Русі. Він вважав, що «в’їдливі сатири закарпатського письменника можуть цілком певно витримати порівняння з сатирами Володимира Cамійленка, а гумористичні оповідання дорівнюють, якщо не перевищують, такі популярні „Усмішки“ Остапа Вишні… хоч кількісно продукція Бараболі порівнююче дуже невелика».
За життя Марко Бараболя встиг побачити всього одну збірку своїх творів «З-під їдкого пера», яку у 1941 році в Празі у видавництві «Пробоєм» видрукував Степан Росоха.
У 1970 році літературознавець М.Мольнар упорядкував і видав у Пряшеві збірочку творів письменника-сатирика «Тутешняцька губернія».
Найповніше видання творів Марка Бараболі «Проект автономії» побачило світ лише у 1991 році, це через 46 років після його смерті. Твори самобутнього закарпатського письменника-сатирика представлені також у збірнику «На Верховині».
Твори Марка Бараболі цікаві не лише їхнім змістом, а й формою та мовою, якою він блискуче володів і якій приділяв особливу увагу. І за словами дослідника спадщини поета-сатирика М.Мольнара з Братислави «…належать до кращих зразків української літератури на Закарпатті дорадянського періоду і мають право вважатись одним з надбань загальноукраїнської сатири».
«Проект автономії» Марка Бараболі можна почитати тут.
