tsn.ua
У вівторок в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбувся «круглий стіл» — обговорення законопроекту «Про столицю — місто-герой Київ». Про це пише газета “Хрещатик”.
Позитив зустрічі у тому, що в ній взяли участь науковці, які висловили чимало вдалих пропозицій. З боку міської влади були зокрема присутні голова постійної комісії Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків Олександр Бродський, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА Марина Хонда. Учасники висловили свої думки щодо доцільності відновлення райрад у Києві, визначення повноважень їх виконавчих органів, а також обговорили, що прискорює і що гальмує децентралізаційні процеси у столиці.
Пропонований Реанімаційним Пакетом Реформ проект закону, на думку депутата Київради, експерта з місцевого самоврядування Олександра Федоренка, недолугий та нагадує реферат студента-другокурсника. В ньому чимало помилок, «ляпів», неузгодженостей. «Крім того, що запропонований проект Закону містить багато юридичних та логічних помилок, висновки щодо нього невтішні. Законопроект вступає в повне протиріччя з чинним ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», позбавляє місто Київ державних гарантій щодо виконання ним столичних функцій, позбавляє Київраду додаткових прав, пов’язаних зі здійсненням містом Києвом столичних функцій. Законопроект жодним чином не встановлює і не розмежовує повноваження Київради та райрад. Проектом збільшується кількість чиновників в районах Києва»,— роз’яснив пан Федоренко.
Директор Департаменту суспільних комунікацій Марина Хонда наголосила, що децентралізація має бути обов’язково дієвою і результативною перш за все для громад. «Нині у Києві відзначається зростаюча роль територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення. Тому доцільніше було б розглянути децентралізацію з точки зору органів самоорганізації населення і наділення їх додатковими повноваженнями для того, щоб прибрати, як на мене, дійсно пострадянський елемент райрад. На сьогодні саме ОСНи найближче розуміють потреби мешканців своїх мікрорайонів. Тому розширення повноважень дозволить ОСНам з одного боку — розробляти програми розвитку територій, впливати на формування та використання міського бюджету, а з іншого — вони виконуватимуть функції громадського контролю і, у разі недобросовісних чи неякісних дій влади, вимагати від неї рішучих дій»,— сказала Марина Хонда.
Віктор Огнев’юк, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка, каже, що більш неефективних структур, ніж районні ради, не бачив. «Був депутатом, знаю. Кожне наше засідання розпочиналося з великих скандалів. На мою думку, варто розглядати паризьку модель, коли місто ділиться на 100 округів і округ обслуговує (з господарської точки функціонування) невелику територію. Потрібно, щоб локальна територіальна громада відчувала єдність. Мені здається, що закон має дивитися вперед, а не консервувати те минуле, яке є. Поки що запропонований законопроект продукує радянську систему управління, яка була»,— упевнений науковець.
Депутат Київради Олександр Бродський дотримується дещо іншої думки. «Відновлення райрад — це практично доручення виборців. Люди чекають від нас змін. Тому я вважаю відтворення районних рад необхідним кроком. Має бути представницький орган, адже саме людям на місцях краще видно, що треба в першу чергу зробити: відремонтувати дах, заасфальтувати проїзд або комусь адресно допомогти. Потрібно розвивати і ОСНи. Це наш наступний крок. У законопроекті вводиться поняття «київський регіон», і це дуже правильно, оскільки люди, які проживають у безпосередній близькості до міста, дійсно від нього залежні»,— зазначив
депутат
