morguefile.com
У людей, які переживають такі важкі стани як клінічна депресія, спостерігаються ознаки прискореного старіння. Такий висновок проведеного нещодавно дослідження медиків.
Відомо, що виникнення таких вікових хвороб, як діабет, ожиріння, рак і серцево-судинні захворювання, найчастіше спостерігається у людей, які страждають від клінічної депресії. Раніше це пояснювалося поведінкою пацієнтів під час депресії: часто такі люди малорухливі й зловживають алкоголем.
Проте вчені пішли далі: вони припустили, що депресія призводить до зміни нашого організму на генному рівні.
У дослідженні, під керівництвом Д. Верховена (Медичний центр при Амстердамському вільному університеті) у співпраці з ученими із США, взяли участь 2407 добровольців. На момент дослідження більше 1/3 з них страждали депресією, 1/3 — ніколи не хворіли на неї, а решта — в минулому пережили клінічну депресію. Для дослідження ознак передчасного клітинного старіння бралися аналізи крові.
У центрі уваги вчених були зміни теломер (від грец. télos — «кінець» і méros — «частина») — кінцевих ділянок хромосом. Основне завдання теломер — збереження генетичного коду, який міститься в молекулах ДНК, з яких складаються хромосоми. Відомо, в процесі ділення клітин довжина теломер зменшується. Вимірюючи довжину теломер, можна досить точно визначити біологічний вік організму.
Результат проведеного дослідження показав, що у людей, які страждають від клінічної депресії (й у тих, хто пережив її в минулому), довжина теломер значно менше, ніж у людей, які ніколи нею не хворіли. При цьому, зменшення довжини теломер проявлялося навіть на тлі таких факторів, як алкоголізм і куріння.
Також спостерігалася пряма залежність між тим, наскільки важкою формою хронічної депресії страждала людина і довжиною теломер: чим важче — тим коротше.
На основі отриманих результатів доктором Верховеном та її колегами був зроблений висновок: «Це великомасштабне дослідження дає переконливі дані про те, що депресія прискорює процеси біологічного старіння на кілька років, особливо у пацієнтів з найбільш важкими та хронічними симптомами».
Результати цього дослідження були опубліковані в журналі Molecular Psychiatry.
