Як зазначається в документі від 18 листопада 2015 року, цей державний заклад буде віднесений до сфери управління Українського інституту національної пам’яті.
Інститут має затвердити статут “Музею Гідності”, вжити заходів для проведення його державної реєстрації та призначення керівника.
 |
| Фото Дмитра Ларіна |
Міністерство фінансів разом з Міністерством культури та Українським інститутом національної пам’яті мають передбачити головному розпоряднику кошти на утримання “Музею Гідності” при підготовці проекту держбюджету на 2016 та наступні роки.
Як відомо, у лютому до ВРУ внесений проект закону, який серед іншого передбачає створення Музею Майдану.
Депутати пропонують повернути у державну власність “майновий комплекс підприємства Федерації професійних спілок України “Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України” – Жовтневий палац – та створити на його базі музей Майдану.
Проект не проголосований у парламенті.
Водночас, ініціатива “Музей Майдану / Музей Свободи”, що об’єднує представників різних громадських та фахових осередків за участі Українського інституту національної пам’яті, опублікувала заяву на своїй сторінці у фейсбуку.
Оцінюючи дії Кабміну як черговий крок для у реалізаціх спільних напрацювань, учасники ініціативи наголошують:
“Враховуючи обставини прийняття цього рішення, ініціатива “Музей Майдану / Музей Свободи” вважає за необхідне наголосити, що реалізація цього розпорядження має здійснюватися із обов’язковим залученням громадських ініціатив, що діють у сфері дослідження, збереження і увічнення подій Революції гідності.
Меморіальний комплекс-музей має стати відкритою і динамічною інституцією нового покоління, що базується на подіях минулого і спрямовується у майбуття.
Досягти цієї мети дозволить насамперед публічна фахова дискусія та солідарна участь у його заснуванні, управлінні та розбудові із широким залученням організацій громадянського суспільства“.
Ініціатива “Музей Майдану / Музей Свободи” від самих подій Революції гідності опікуєтьсяпитаннями збереження пам’яті, досвіду, духу Майдану. Упродовж 2014-2015 років було розроблено Концепцію музеєфікації подій Революції гідності, місця подій по вул. Грушевського та Інститутській зареєстровані як пам’ятки історії, підготовлено матеріали для Указу Президента про вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні та проведення конкурсу “Територія Гідності”, зібрано близько 2 тисяч предметів для майбутнього музею, здійснено декілька виставкових проектів в Україні та за кордоном, триває робота зі збору експонатів та історичних свідчень щодо подій Революції гідності.
Революція Гідності розпочалася 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабміну призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.
Уночі 30 листопада правоохоронці силою розігнали Євромайдан. Це обурило громадськість, тож 1 грудня почалися масові протести.
22 січня 2014 року під час протистоянь на вулиці Грушевського з’явилися перші загиблі.
Найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18-20 лютого, під час яких загинуло більше сотні протестувальників. Загиблих під час революції назвали Небесною сотнею.
21 листопада Україна відзначатиме другу річницю Революції Гідності, а також День Гідності та Свободи.
День Героїв Небесної Сотні в Україні відзначають 20 лютого.
У 2014 році оголосили міжнародний відкритий конкурс “Територія Гідності“, покликаний вшанувати загиблих героїв та увічнити події революції Гідності. Для участі у ньому було подано 478 заявок з 40 країн світу.
Згодом розробили 148 проектів. Голосування за кращі роботи проходило в інтернеті. У червні 2015 року обрали переможців конкурсу.
