Творчість цього майстра затвердила у світі появу нового поняття – «мікромініатюра»

На світі всього два музеї мікромініатюр – у Києво-Печерській Лаврі, та в карликовому гірському князівстві Андорра, яке само – як мініатюра. Частина колекції знаходиться в музеї Андорри, частина – в московському Політехнічному інституті, 15 робіт в угорському Сентендре – це містечко художників. Решта роботи – у майстра вдома, у Києві.

Музей у далекому Піренейському князівстві створений, багато в чому, завдяки всесвітньо відомому таланту Миколи Сядристого – людини, яка в реальності підкувала блоху. І ця блоха з підковами – в Музеї мікромніатюр.

Микола Сядристий народився в 1937 році на Харківщині. Після закінчення Харківського художнього училища вступив до Харківського сільгоспінститут. Потім, вже опановуючи техніку мікромініатюри і отримавши популярність своїми роботами, продовжував працювати агрономом, інженером в інституті системи Академії Наук України.

Сядристий – взагалі всебічно обдарована особистість. Він – майстер спорту СРСР, а також абсолютний чемпіон України з підводного плавання. І ще – непоганий поет. Зразки його віршів ілюструють кожну роботу майстра в музеї. Сядристий ось уже більше чотирьох десятиліть займається створенням шедеврів у стилі мікромініатюри. Власне, він – творець цього напряму в мистецтві.

 У киян і гостей міста є неоціненна можливість стикнутися з творчістю людини, яка вже увійшла до анналів світового мистецтва. Мікромініатюри, представлені в колекції музею, перевертають уявлення про людську можливость працювати з такими малими об’єктами і формами. Коли в Сядристого запитують, якими знаннями та здібностями потрібно володіти, щоб виконувати такі надтонкі роботи, він відповідає: «Треба мати деякі знання та досвід у малюнку, композиції та пластики. Потрібно досконально знати властивості всіх матеріалів, з якими працюєте, а також добре володіти своїм тілом, щоб у перервах між ударами серця здійснювати найтонші рухи рукою, в якій знаходиться інструмент ».

Все просто? Але його досягнення поки ніхто не повторив. Наш співвітчизник залишається неперевершеним.

Що можна побачити в київському музеї мікромініатюр? Опис кожної з мініатюр вражає цифрами, вимірними не те щоб у міліметрах – у тисячних частках міліметра. Ось, наприклад, цілий караван верблюдів золотих помістився у вушку голки, підтверджуючи відому фразу з Біблії про те, що «Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багачу увійти в царство небесне» (Євангеліє від Матвія, гл. 19, ст. 24; Євангеліє від Луки, гол. 18, ст. 25). По сусідству, по анкерній волосині, узятої з наручного годинника, йде чоловічок. Товщина фігурки – 5 мікрон! Ось і найменша в світі книга: «Кобзар» Шевченка розміром 0,6 мм. У ній 12 сторінок з віршами та малюнками. Сторінки зшиті… павутинкою, обкладинка – з пелюстки безсмертника. Є в музеї і фрагменти нотної партитури: на скляному пелюстці хризантеми розміром 2х5 мм вигравіруваний фрагмент полонезу Огінського.

Вшанував художник і балетне мистецтво: портрет-барельєф великої Майї Плісецької Микола Сядристий вмістив на шматочку вишневої кісточки розміром 3х4 мм. А як побачити макет вітряка з 203 золотих деталей, що вмістилося на половинці макового зернятка?

Між іншим, у Миколи Сядристого хороші відносини не тільки з мистецтвом. Він і інженерним мисленням володіє: Сядристий створив найменший у світі діючий електромотор обсягом 1/20 куб. мм – майже в 20 разів менше макового зернятка.

Так що якщо ви хочете потрапити у світ не просто ліліпутів, а міні-мікро-ліліпутів – вам точно сюди, на постійну виставку творів Миколи Сядристого!