Притулок для маловідомих акторів і статки цукрозаводчика
Вулиця Басейна з’явилася в Києві в 1830-х роках. Є кілька версій походження її назви: одні краєзнавці запевняють, що іменується вона через басейн, що знаходився неподалік і постійно наповнювався водою з джерел, інші впевнені, що нібито завдяки невеликому басейну-фонтану на Бессарабській площі, треті взагалі вважають, що все через стічну канаву, яка займала кілька століть назад майже всю частину вулиці. На початку Басейній розмістився чотириповерховий особняк з колонами жовтого кольору.
Зараз більшість приміщень віддані в оренду підприємцям, де вони обладнали офіси, а колись це був готель “Пале-Рояль”, в якій селилися маловідомі актори. Зараз на першому поверсі розмістилися магазини, кафе і головне міське управління юстиції.
Пам’ятник архітектури був побудований ще на початку ХХ століття за проектом вельми дорогого київського зодчого Андрія Крауса, який побудував в Києві сотню вишуканих особняків. Варто звернути увагу на легендарний Бессарабський ринок, який був побудований на кошти київського цукрозаводчика Лазаря Бродського в 1912 році.
Місце проживання прем’єра і композитора
Один з легендарних особняків вулиці Басейної розташований під №5.
На фасаді світло-зеленої будівлі встановлено пам’ятний знак на честь киянки, прем’єр-міністра Ізраїлю Голди Меїр, яка своє раніше дитинство провела на цій вулиці (проживала до 1903 року). І хоча на фасаді вказано, що вона жила саме в будівлі №5, краєзнавці все ж сумніваються, що сімейство мешкало в цьому в розкішному особняку.
За однією з версій, вона проживала в невеликому дерев’яному будиночку на цій вулиці, який до наших днів не зберігся. По сусідству проживала ще одна легендарна особистість, яка змінила музичний світ, – композитор Рейнгольд Глієр (автор музики гімну Санкт-Петербурга). Проживав він в будівлі №6, яка, на жаль, не збереглася. Його ім’ям названо багато вулиць і музшколи в усьому світі, а в Києві його ім’я носить інститут.
Понівечений “Гік” і поліцейський відділок
На Басейній, де майже кожен будинок – пам’ятник архітектури, варто звернути увагу на внутрішні дворики. Наприклад, близько особняка № 9 або біля будівлі №13. Там є затишні крамнички і квітники, де майже не чути міського шуму.
Але є на вулиці і сучасні пам’ятки – інтерактивна стріт-арт-скульптура під назвою “Гік” на вулиці Басейній, 12, яку мер Києва відкрив в березні минулого року.
Вона роздає безкоштовний wi-fi і оснащена зарядкою для смартфонів. Городяни встигли прозвати скульптуру “Таємний месник”. Нещодавно скульптуру понівечили футбольні хулігани – відбили пальці і розбили обличчя. Найближчим часом її обіцяють замінити на металеву, за порядком буде ретельно стежити поліція. До речі, вся парна сторона вулиці колись належала Либідському поліцейскому відділку.
“Хлопчики” для світської дами і паровоз
Будівля на Басейній, 15, приваблює своїм царським оздобленням. Прибутковий будинок побудований в 1900 році за проектом архітектора Андрія Крауса. Чотириповерховий особняк будували на замовлення знатної столичної дами Уманської. Жовте спорудження з пілястрами завжди користувалося популярністю, і від охочих оселитися в ньому не було відбою.
Особливого шарму доходному дому додають його декоративні прикраси. На фасаді безліч невеликих янголят, квітів і декоративної ліпнини. Але родзинка фасаду – скульптури молодих хлопців з оголеними торсами, які підтримують частину будівлі по центру, а між ними, біля вікна, видніється обличчя молодої жінки, яка, за переказами, доглядає за ними. На першому поверсі будівлі можна побачити невеликий паровоз, який виставили напоказ в якості реклами одного з барів.
“Монстр” для київського виконкому
Ще одна вельми цікава будівля вулиці під №17. Бордово-сіра 7-поверхова споруда з величезними колонами нікого не залишить байдужим.
Вона побудована в середині ХХ століття і в народі була відома як “Будинок житлового управління капітального будівництва Київського виконкому”, який кияни прозвали “бетонним монстром”. Фасад двох нижніх поверхів облицьований бетонними плитами, а карниз зроблений з фігурних залізобетонних блоків.
Будинок розрахований на 30 квартир, де в основному проживали міські чиновники. Зараз перший поверх “монстра”, відданий в оренду підприємцям – там розмістилися елітні магазини і заклади громадського харчування. Верхні поверхи, як і в радянські часи, залишаються житловими. Оренда 2-кімнатної квартири в цьому будинку обійдеться в 25 тис. грн на місяць, а продають таку квартиру за кругленьку суму – понад 5 млн грн! Проходячи через арку у внутрішній дворик, варто звернути увагу на незвичайну стелю – там можна розглянути тонку роботу майстрів, які зобразили на ньому своєрідне зоряне небо. А “монстром” будівлю перестали називати після того, як через дорогу побудували два гігантських офісних будівлі на початку бульвару Лесі Українки.
Фото: Григорій Салай
Джерело: Сегодня
