За 25 років незалежності вперше в Україні з 1 травня 2016 року встановлено єдину граничну роздрібну ціну на газ. Для побутових споживачів – 6,879 тисячі гривень за 1 тис. куб. м, для виробників теплової енергії – 6,81 тисячі гривні за 1 тис. куб. м (з урахуванням тарифів на транспортування та ПДВ).
Спеціально для “Українська правда. Київ” підготував аналітик Громадянської мережі ОПОРА Денис Кравченко
Як зміняться тарифи за теплопостачання?
Вартість газу з травня не підвищилася, а навіть знизилася – з 7 188 гривень за тисячу кубів до 6 879.
Але, оскільки уряд скасував так звану соціальну ціну – 3 600 гривень/тис. куб. м, за якою газ продавали населенню (для індивідуальних помешкань у межах соціальної норми споживання до 1200 кубів) і 2 994,3 гривні за 1 тис. куб. м міським ТЕЦ (для централізованого опалення і гарячого водопостачання), то тепло і гаряча вода тепер і в селі, і в місті, де для їхнього виробництва використовують блакитне паливо, подорожчають удвічі.
Гаряча вода – вже з липня, а тепло – з жовтня.
Як повідомляв раніше глава НКРЕКП Дмитро Вовк, основним драйвером зростання стало прийняття урядом рішення про підвищення граничного тарифу на газ, що відпускається підприємствам теплокомуненерго (ТКЕ) для подальшого використання на потреби населення.
Крім того, при підвищенні тарифів на тепло було враховано зростання заробітної плати, збільшення тарифів на електроенергію та інші чинники.
Основні причини зростання тарифів
Відповідно до встановленої урядом газової ціни, Нацкомісія з регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) скоригувала тарифи на централізоване опалення та постачання гарячої води для всіх підприємств теплокомуненерго, окрім тих, де палять вугіллям, мазутом чи електрикою.
Чому тарифи різняться?
Тарифи настільки різні, що відрізняються не лише у містах-сусідах, а й, скажімо, на різних берегах Дніпра у Києві.
Вартість послуги з центрального опалення для киян, які почнуть діяти з 1 липня, поки що не оприлюднені. Але вони враховуватимуть тариф на теплову енергію та витрати на утримання абонентської служби.
Матимемо такий результат: 8% киян (270 тисяч мешканців 1036 будинків із частини Дарницького і Дніпровського районів), яких обігріває Дарницька ТЕЦ (ТОВ “Євро-Реконструкція”), сплачуватимуть майже на двісті гривень менше за гігакалорію тепла і на десять гривень менше за кубометр гарячої води, ніж 92% мешканців столиці, яким воду і батареї гріє ПАТ “Київенерго”.
Річ у тім, що Дарницька ТЕЦ (ТОВ “Євро-Реконструкції”), окрім газу, використовує ще й вугілля антрацитної групи. Для її споживачів тепло подорожчало лише на 84,5% (на 434,09 грн/Гкал) – до 947,74 грн/Гкал (без ПДВ), а гаряча вода – у 1,7 разів.
Натомість для споживачів ПАТ “Київенерго”, яке при виробництві теплової енергії використовує виключно газ (зараз питома його вага в тарифі на тепло у цього підприємства становить 71,7%), ціни зросли відповідно – у 2,1 та 1,9 разів.
Отож, якщо нічого не зміниться, кияни побачать у платіжках такі суми у липні за гарячу воду, а в жовтні – за опалення:
Достеменно порахувати майбутню вартість опалення неможливо. Адже, як і цієї зими, з жовтня суми у квитанціях теж залежатимуть від температури за вікном, тобто від кількості спожитої кожним будинком за місяць теплової енергії.
Втім, можете взяти зимові платіжки за тепло і помножити їхні суми удвічі.
Дійсно, газова складова у виробництві теплової енергії складає основну витратну частину.
І тарифи повинні покривати всі витрати. Однак, необхідно контролювати діяльність підприємств, які надають послуги ЖКГ.
Ні НКРЕКП, ні Мінрегіонбуд не аналізували тендерні закупівлі ПАТ “Київенерго”, які фактично завищені на 30% (за дослідженнями ОПОРИ щодо тендерних закупівель). Ці витрати містяться у тарифі. При цьому ПАТ “Київенерго” фактично не виконує своїх зобов’язань щодо впровадження заходів з інвестиційної програми.
Споживачі сплачують кошти, закладені в інвестиційні програми, а заходи не впроваджуються. Тому й тарифи будуть тільки зростати, а ефективність наданих послуг знижуватиметься.
Як зміняться тарифи за газопостачання?
Водночас за газ населення платить менше на 4,5% за куб. м (тобто на 31 копійку) уже з травня цього року – не 7,19 гривні/куб, а 6,88 гривні/куб. Згідно з новими нормативами споживання газу, ухваленими 23 березня 2016 року, для помешкань без газових лічильників суми у платіжках будуть такими:
– за газову плиту при наявності централізованого гарячого водопостачання (норма споживання становить 4,4 куб. м на людину) платити за новими тарифами доведеться 30,27 гривні/місяць за прописану особу (було 31,63);
– за відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача (норма – 7,1 куб. м на людину) – 48,85 гривні/місяць (було 51,03);
– якщо є газова плита і водонагрівач (14 куб. м на людину) – 96,32 гривні (було 100,63).
За газ, як і досі, надходитиме одна платіжка. Абонплату за доступ до “труби” (17 гривень/місяць при наявності плити і 29 гривень за газовий котел), яку передбачалося запровадити з квітня 2016 року, уряд вирішив не вводити.
Складові економії теплоенергії
Важливим компонентом економії є модернізація виробництва тепла підприємствами, які надають послуги з постачання теплоенергії населенню, з переходом на альтернативні види палива.
Другий крок до економії тепла – це встановлення будинкових лічильників, а також лічильників на гарячу воду, які рахують лише фактичний обсяг гарячого водопостачання. Зробить меншим на 20-30% розмір суми у платіжках і встановлення в будинках теплопунктів, терморегуляторів, які дають можливість оперативно зменшувати споживання теплоносіїв при досягненні комфортної температури.
Ще однією складовою, яка допоможе економити на споживанні теплоенергії, є самостійне утеплення власних будинків.
Тому держава виділяє кошти на здешевлення “теплих” кредитів (мається на увазі державний пільговий кредит через “Ощадбанк”), а в містах працюють програми відшкодування витрат на утеплення будинків від 30 до 70% для ОСББ і ЖБК.
Зменшити споживання дорогої гарячої води здатен кожен у своїй квартирі за допомогою квартирного лічильника. Без нього обмеження потоку води з крана – неможливе.
А ще можна встановити квартирний бойлер: він грітиме холодну воду, яка наразі не подорожчала.
Та є вагоме “але”: цей прилад споживає багато електрики, яка поетапно піднімається в ціні вже другій рік поспіль. І передбачаються ще два етапи – у вересні та березні.
Проте вихід є: двозонний лічильник електрики, який уночі витрати світла обраховує за вдвічі дешевшим тарифом. Бойлер можна вмикати тільки на ніч – вранці матимете дешеву гарячу воду.