Наш земляк створив багатомоторний пасажирський літак і бомбардувальник, а також запустив в серію грізну зброю — вертольоти
Робур, герой виданого 1886 року фантастичного роману Жуля Верна, переконував наукове співтовариство, а заодно і читачів: «Птах, що летить, насправді не що інше, як гвинт. Ось чому двигун майбутнього — гвинт».
Через три роки після того, як роман «Робур-Завойовник» з’явився на книжкових полицях Парижа, у Києві народилася людина, для якої ця книга стала улюбленою. Це був Ігор Сікорський. Він, майбутній авіаконструктор, здійснить багато передбачень Жуля Верна. Популярність йому принесуть гелікоптери. Але спочатку були аероплани…
Батьки майбутнього авіаконструктора бачили в ньому морського офіцера, але ці надії розвіяло слабке здоров’я нащадка. Як пізніше згадував сам Сікорський, при різкій зміні погоди у нього носом йшла кров. Тому відразу після закінчення 1907 року Морського корпусу Сікорський вступив до Київського політехнічного інституту.
На початку ХІХ століття газети навперебій повідомляли навіть про найнезначніші випробування літальних апаратів у світі. І особливо — про американців, братів Райт.
Тим часом у Києві Сікорський закинув навчання в інституті й увесь час проводив у імпровізованій майстерні на подвір’ї батьківського дому на Ярославовому Валу. Згодом він, разом із друзями, спорудив на Куренівці ангар, в якому вони побудували перший аероплан. Своєю чергою його перший політ відбувся 3 червня 1910 року. Машина піднялася на 1,5 м і за 12 секунд пролетіла 200 м.
Як пише журнал «Новое время», на цьому команда не зупинилася. Вже за рік Сікорський взяв на борт свого аероплана перших двох пасажирів. А в серпні 1911-го його запросили брати участь у маневрах царської армії під Києвом, в яких молодий конструктор мав виконувати роль пілота-розвідника і фотографувати позиції «ворога».
Сікорський вилетів зі станції Гурівщина за маршрутом «Базува–Копилове–Людвинівка–Фасова» і назад. Він встановив тоді чотири рекорди Російської імперії: висота — 500 м, дальність польоту — 85 км (з трьома посадками для дозаправки), тривалість польоту — 52 хвилини, швидкість —125 км/год.
У березні 1912 року 22-річний Сікорський прибув до Москви на авіаційну виставку. Саме тут Михайло Шидловський — голова акціонерного товариства «Руссо-Балт» (заводу, який виготовляв військову техніку) запропонував киянину посаду головного конструктора і контракт на п’ять років.
Якось засидівшись допізна за вечерею у Шидловського, конструктор виклав йому свою ідею багатомоторного важкого літака. Той вислухав і сказав: «Починайте негайно».
Через півроку машина з чотирма двигунами, закритою кабіною і місцями для пасажирів була готова до випробувань. А 12 лютого 1914-го на ній піднялися в повітря 16 людей і собака. Разом ця компанія важила 1 290 кг. Пілотом був сам Сікорський.
Свій літак він назвав «Ілля Муромець». 4 червня 1914 року підняв його на рекордну висоту 2 тисячі метрів з 10 пасажирами. А 16–17 червня відбувся найдовший у світі пасажирський переліт на аероплані за маршрутом «Петербург–Київ» всього з однією посадкою.
Коли почалася Перша світова війна, Сікорський переобладнав своїх «Муромців» під бомбардувальники. До 1917 року «Руссо-Балт» виготовило 85 літаків, які здійснили близько 400 бойових вильотів.
Жовтневий переворот призупинив роботу Сікорського. Він опинився на роздоріжжі — ідей безліч, але як їх утілювати? «Роби що хочеш», — відповіла конструктору радянська влада.
Завдяки своїй популярності Сікорський легко отримав закордонний паспорт і на початку 1918 року з 500 англійськими фунтами відплив з Мурманська до Лондона, потім — до Парижа, а згодом — і до Нью-Йорка.
Однак і в Нью-Йорку не поспішали вкладати гроші в авіацію, яка все ще вважалася захопленням відчайдушних диваків. Сікорському довелося регулярно міняти житло на більш дешеве. Він намагався витрачати не більш як 80 центів на день на їжу. Певний час Сікорський навіть викладав математику в школі для дітей російських емігрантів.
У 1923 році, разом із друзями, він зареєстрував компанію Sikorsky Aircraft Corporation. У касі компанії на момент її заснування було $800, а в офісі працювали шестеро людей.
До середини літа 1924 року Сікорський побудував літак S-29A. Демонстрація літака була успішною, і компанія отримала перше замовлення. Треба було транспортувати два піаніно з Рузвельтфілда до Вашингтона. На цьому заробили перші $500.
За наступні два роки S-29A здійснив кілька сотень вантажних і пасажирських рейсів. Та грошей все одно не вистачало. Тому вночі майно стерегли самі співробітники, включно з президентом фірми. Згодом пішли замовлення від великих перевізників і перші — від ВПС США.
Тільки 1928 року компанія Sikorsky Aircraft Corporation змогла придбати недорогу ділянку в Стратфорді (Коннектикут) і побудувати там справжній завод майже на узбережжі протоки Лонг-Айленд. Це було зручно, оскільки несподівано підскочив попит на літаки-амфібії, здатні злітати і сідати на воду. А їх Сікорський успішно будував ще в Петербурзі.
Побудований 1934 року на замовлення Pan American World Airways гідроплан Sikorsky S-42 встановив десять світових рекордів, а 10 серійних S-42 стали першими у світі міжконтинентальними пасажирськими авіалайнерами, які забезпечили регулярні рейси через Атлантичний і Тихий океани.
У 1938 році уряд США виділив $3 млн на створення гвинтокрилого військового флоту. Сікорський згадав захоплення своєї юності — й 1939 року здійснив свій перший політ спроектований ним вертоліт VC-300. Гелікоптери Сікорського марки «S» 1941 року випуску були прийняті на озброєння збройними силами США. Відкриваючи Західний фронт Другої світової війни у Франції, американці дивували і союзників, і ворогів гвинтокрилими машинами конструктора-киянина.
У цілому компанія Сікорського створила 17 базових літаків та 18 гелікоптерів. На вертольотах S-61 вперше здійснено переліт через Атлантику (1967 року) і Тихий океан (1970 року) з дозаправкою у повітрі.
Вертольоти Сікорського перебувають на озброєнні американських ВПС і служби безпеки американських президентів, починаючи з Дуайта Ейзенхауера.
Джерело: na.mil.gov.ua
