Прийдешня осінь принесе українцям відразу кілька важливих змін. Уже з вересня зміняться тарифи на електроенергію, а з жовтня – на опалення: світло подорожчає майже на 25%, а тепло – більш ніж на 70%. Крім того, вступлять в силу закони щодо судової реформи та фінансової реструктуризації, пластикові паспорти нарешті почнуть видавати дорослим, а під кінець сезону Україна по-новому буде слухати радіо.
ВЕРЕСЕНЬ. У перший день осені країну чекає другий етап підвищення тарифів на електроенергію: в середньому ціна виросте на 21-23% в залежності від регіону. Нагадаємо: перший етап припав на квітень минулого року, коли ціна на електрику зросла на 45% (з 30,84 копійок за кВт/год до 51 коп. За кВт/год). З першого ж вересня один кіловат електроенергії для тих, хто споживає менше 100 кВт/год, обійдеться в 71,4 копійку (сьогодні – 57 коп.). При витраті від 100 до 600 кВт/год українці будуть платити 1,29 грн замість 99 копійок. Ну а кожен кіловат понад 600 буде коштувати 1,63 грн замість 1,56 грн.
У НКРЕ наголошують, що ціна підніметься і для багатодітних, прийомних сімей, а також дитячих будинків сімейного типу – вони, незалежно від обсягів споживання, будуть платити 45,6 копійок за кВт/год, що на 25% вище нинішньої вартості. Продовжить ціна на світло рости і в 2017 році: з першого березня один кіловат до “сотні” буде коштувати 99 копійок, а понад 100 кВт/год буде введена єдина ціна – 1,68 грн.
30 вересня вступлять в силу два ключові закони судової реформи: зміни до Конституції в частині правосуддя, а також закон “Про судоустрій і статус суддів”. Коли закони запрацюють, згоду на затримання судді буде давати не український парламент, а новостворений Вища рада правосуддя. Така ж ситуація буде і з призначенням нових суддів: якщо сьогодні їх призначає президент з подачі ВР, то з вересня клопотати про призначення буде ВСП. Віковий ценз суддів виріс з 25 до 30 років, а стаж роботи в юриспруденції з трьох до п’яти років. Старість тепер теж буде приводом для відставки судді – після настання 65 років вони повинні будуть скласти свої повноваження.
Одне з найважливіших змін – перегляд суддівської недоторканності: залишиться тільки так звана “функціональна” недоторканність. Тобто суддів не можна буде залучити до відповідальності за прийняті рішення, але за кримінальні злочини (одержання хабара, ДТП, вбивство) вони будуть відповідати в повній мірі перед законом. Втім, політолог Руслан Бортник сумнівається, що судова реформа може заробити в повній мірі. “Сьогодні при владі багато лобістів, які виступають проти цих законів, та й самі судді будуть судитися з державою з приводу цих законів. Але якщо брати адміністративну частину, яка націлена на перепідпорядкування суддівського корпусу, то вона до кінця року запрацює на 70-80%. Те ж саме може статися і з недоторканністю. Що стосується решти (впровадження прозорого правосуддя, незалежність суддівського корпусу), то все це взагалі навряд чи буде реалізовано”, – говорить він.
ЖОВТЕНЬ. З першого жовтня вступить в силу закон про нові ID-паспорти: пластикові картки з “вишитим” безконтактним чіпом будуть видаватися всім громадянам з 14 років. Поступово пластик, який оформляли тільки 16-річним українцям, отримають всі громадяни країни, адже це одне з ключових вимоги ЄС для введення безвізового режиму. Спікер Держміграційної служби Сергій Гунько відзначає, що ID-карти будуть набагато краще захищені і підробити їх буде неможливо. Картка нагадує пластикові водійські права або пенсійне посвідчення: на лицьовій стороні – цифрове фото, підпис власника, дата народження, стать та ідентифікаційний код; на зворотному – місце народження, відмітка про видачу закордонного паспорта і термін дії документа. На чіп буде записана вся зазначена на паспорті інформація.
Другим важливим документом, який запрацює в жовтні, стане закон про фінансову реструктуризацію. Він дозволить бізнесменам і банкам, у яких вони кредитувалися, переглянути умови позики.
“Будемо створено комітет при Міністерстві юстиції, який призначається арбітром процесу. Потім банк і позичальник встановлюють дату переговорів і починають працювати над реструктуризацією боргу. Там різні механізми є: списання частини боргу, його пролонгація, зміни процентної ставки або валюти. Але у мене є сумніви, що закон дасть якийсь суперефект: сьогодні банки і позичальники можуть домовлятися і без арбітражного керуючого. Крім того, під час реструктуризації (це 180 днів), накладається мораторій на штрафи для позичальника. Є небезпека, що недобросовісні позичальники будуть користуватися цією лазівкою”, – розповів нам фінаналітик Іван Нікітченко.
ЛИСТОПАД. Поки єдиною новою нормою останнього осіннього місяця залишається введення квот на українську музику на радіо. Згідно із законом, телерадіокомпанії повинні будуть забезпечити не менше 35% пісень українською мовою від загального обсягу пісень. Стосується новий закон також радіопередач і новин – їх обсяг державною мовою повинен бути не менше 60%. Вводиться квота і на музичну продукцію на офіційних мовах ЄС – вони повинні становити не менше 60%. При порушенні цього закону телерадіокомпаніям загрожують штрафи, розмір яких буде залежати від вартості ліцензії.
АКЦИЗИ. За шкідливі звички українцям знову доведеться платити більше: Кабмін готується внести в Раду законопроект про перегляд з 2017 р акцизів на алкоголь і сигарети, а також про підвищення екологічного податку та плати за користування надрами, водних і лісових ресурсів і радіочастот на рівень інфляції, запланованої в держбюджеті на 2016 р Про це повідомляє прес-служба уряду. “Це призведе до додаткових надходжень до зведеного бюджету в 2017 році в 5,2 млрд грн (близько 0,8% річних доходів скарбниці. – Авт.”, – порахував міністр фінансів Олександр Данилюк. Нагадаємо: інфляція за 2016 рік запланована на рівні 12% , але поки за 7 місяців, за даними Держстату, ціни виросли на 4,8%, що в річному обчисленні дасть не більше 8%.
Фото: gorod.dp.ua
ЕКСПЕРТИ. Як роз’яснив нам президент Украналітцентру Олександр Охрименко, вимога щорічного перегляду акцизів з урахуванням планованої інфляції закладено в Податковому кодексі. “Це правильно, тому що дозволяє наповнювати бюджет насамперед за рахунок тих, хто курить і вживає спиртне, – говорить Охріменко. – Що стосується інших податків, то їх зростання споживач не помітить – вони невеликі у порівнянні з європейськими. Наприклад, оператори мобсвязі зараз платять за використання 1 мегагерци частоти 23 тис. грн/міс., а в 2017 році будуть платити 26 тис. грн”.
У свою чергу, керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський зазначає, що Кабмін не тільки підвищив акцизи на тютюн і алкоголь, а й планує розробити план-графік зростання цих податків в майбутньому.
“Прем’єр дасть доручення Мінфіну розробити графік підвищення акцизів на кілька років вперед. Це потрібно в рамках виконання наших зобов’язань перед ЄС. Йдеться про доведення акцизів до євростандартів, і в першу чергу стосується сигаретної і алкогольної групи”, – каже Забловський.
За його словами, такий план-графік доцільно приймати на 5-7 років, щоб бізнес міг спокійно працювати. Це дозволить викорінити практику, коли акцизи підвищуються несподівано і по кілька разів на рік, що призводить до зростання тіньової економіки. Але, на жаль, бізнесу потрібно бути готовим до того, що акцизи зростуть мінімум в 2-3 рази, щоб відповідати єврорівні”.
ЦІНИ. Вартість спиртних напоїв в роздрібній торгівлі виросте в грошах не набагато – від 30 коп. на літрі пива до 2,5 грн на пляшці 0,5 л горілки або коньяку. Податок на літр пива збільшиться на 30 коп., До 2,78 грн, на натуральні вина з додаванням спирту і кріплені – на 86 коп./л, або до 8,02 грн, на ігристі вина (шампанське) – на 1,25 грн/л, на слабоалкогольні напої – на 25 коп./л, або до 236,98 грн в перерахунку на літр чистого спирту. Нарешті, на горілку і коньяк – на 12,7 грн, або до 118,5 грн в перерахунку на літр чистого спирту. А ось сигарети подорожчають істотно – мінімум на 2 грн/пачка. Акциз виросте на 76 коп. на пачці сигарет плюс ще на гривню підвищать мінімальне акцизне зобов’язання. Разом пачка відомої дешевої марки буде коштувати не 15, а майже 17 грн.
Джерело: Сегодня
