29 вересня виповнюється 75 років відтоді, як у Бабиному Яру під Києвом розпочалися масові розстріли
Україна і світ вшановують жертв злочину, що забрав понад 100 тисяч життів. Сьогодні, у 75-ті роковини початку трагедії, відбудуться загальнодержавні жалобні заходи в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр», у яких візьме участь президент Петро Порошенко, представники української влади та закордонні делегації.
Окрім того, в Україні від минулого тижня триває низка заходів, приурочених до цієї сумної дати.
Так, від 23 й до сьогодні, 29 вересня, в Українському домі на Хрещатику тривають виставка проектів-переможців Міжнародного архітектурного конкурсу ідей «Бабин Яр – Дорогожицький некрополь», а також Міжнародний молодіжний освітньо-культурний проект «Бабин Яр»: пам’ять і сучасний світ».
26 вересня відбулася презентація виставки «Смертельний шлях» у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.
26-27 вересня пройшов Міжнародний науковий симпозіум «Бабин Яр: історія, пам’ять». Науковці з України, Німеччини, Ізраїлю, США, Росії, Білорусі, Нідерландів взяли участь у панельних дискусіях: «Голокост у контексті міжнародного права та академічних досліджень», «Бабин Яр: символ Голокосту та інших трагедій», «Бабин Яр: парадигми пам’яті», «Бабин Яр в еґо-документах», «Літературні репрезентації Бабиного Яру», «Трагедія Бабиного Яру у кіно, музиці та образотворчому мистецтві».
27 вересня відбулися парламентські слухання на тему «75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність».
Від 15 вересня до 27 листопада триватиме виставка «Бабин Яр – Пам’ять на тлі історії» у Музеї історії Києва.
Від 26 вересня до 26 листопада – виставка «Смертельний шлях» до 75-річчя трагедії Бабиного Яру в Національному музеї історії України у Другій світовій війні.
Від 26 вересня до 1 жовтня триває німецько-українська зустріч молоді «Розуміти минуле – діяти в сьогоденні», яку організувала Maximilian Kolbe – Werk, Всеукраїнська асоціація євреїв – колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів.
Сьогодні в Києві відбудеться семінар «Пам’ять Голокосту в посткомуністичних країнах», організаторами якого є Всесвітній єврейський конгрес, Рада міжнародних відносин Ізраїлю. А в Національній опері України пройде концерт вшанування пам’яті загиблих у результаті трагедії Бабиного Яру.
Бабин Яр – урочище на північно-західній околиці Києва. Простягається від Кирилівської вулиці в напрямку вулиці Мельникова між Кирилівською церквою і вулицею Олени Теліги.
З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж «просто зайвими». Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.
19 вересня 1941-го війська Вермахту увійшли до Києва. За кілька днів вибухнули будівлі у Київській цитаделі та на Хрещатику. Вибухи стали зручним приводом для окупантів провести показову каральну акцію. У підривах звинуватили євреїв. Насправді ж організаторами цих вибухів були радянські диверсанти. Перші арешти й розстріли відбулися вже 27 вересня. 28-го в Києві з’явилися оголошення, в яких наказували всім євреям міста зібратися зранку наступного дня на розі вулиць Дегтярівської та Мельникова.
Разом із Вермахтом у місто увійшли айнзатцгрупи СД. На них покладалося очищення армійських тилів від «небезпечних елементів» та придушення будь-якого опору. В Києві діяла айнзатцгрупа С, зокрема, зондеркоманда 4а. Разом із ними прибув штаб головнокомандувача СС і поліції «Росія-Південь», два батальйони зі складу поліцейську полку «Південь». Згодом у Києві з’явилася айнзатцкоманда 5. Саме ці підрозділи СС та поліції здійснювали масові розстріли євреїв у Бабиному Яру.
«Дорога смерті», якою пройшли десятки тисяч євреїв 29 вересня 1941 року, пролягала від Лук’янівської площі по вул. Мельникова до перших воріт Єврейського кладовища, далі – на вул. Кагатну (нині – сім’ї Хохлових), потім по вул. Табірній (нині – Дорогожицькій). Біля входу до Братського кладовища у євреїв відбирали гроші, коштовності, документи, а також наказували залишати речі й верхній одяг. У кінці Братського (Воїнського) кладовища (нині – територія телевежі) люди повертали у прохід між огорожею кладовища та краєм яру. Розстріл відбувався на майже півкілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника 1976 р., а закінчувався за теперішньою станцією метро «Дорогожичі». Людей змушували роздягатися догола та спускатися до яру, де їх клали долілиць, шар за шаром, а вздовж рядів ішли німецькі поліцейські й убивали їх пострілами в потилицю.
Того дня, 29 вересня, німці встигли до 18.00 розстріляти близько 22 тисяч осіб. Інших приречених загнали на ніч у порожні гаражі на вул. Табірній (сучасна Дорогожицька) і вбили наступного дня. Потім німецькі сапери підірвали схили, щоб засипати тіла, і змусили військовополонених вирівняти дно яру.
переправлені в безпечні місця…»
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року – трьох футболістів київського «Динамо». У 1941-1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.
У різних публікаціях дають різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру –від 70 тисяч до 150 тисяч осіб. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводили цифру близько 100 тисяч осіб, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.
Джерело: gazeta.lviv.ua
