Після електронного декларування державними посадовцями своїх доходів, країна переживає певний шок. Навряд чи для суспільства стало новиною те, наскільки заможною є наша так звана політична еліта, однак констатація факту змусила багатьох пересвідчитися в цинічності «верхівки». Мас-медіа і соціальні мережі буквально вибухнули від коментарів і аналізу на тему е-декларування.
У ЧОМУ ПОЗИТИВ
Не дивлячись на складний шлях закону про е-декларування, коли сама влада неодноразово вставляла палки в колеса, що вже було показово, рішення таки вдалося провести. «Спільними зусиллями багатьох класних людей спочатку ледве продавили, а пізніше — чудом втримали», — написав у себе в ФБ голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Нагадаємо, запровадження е-декларування є умовою для отримання безвізового режиму з Європейським союзом. Програмний комплекс із збирання, збереження та обробки електронних декларацій українських посадовців був розроблений за фінансування Програми розвитку ООН та згодом переданий у власність Національної агенції із запобігання корупції України (НАЗК).
«Як людина, яка була в процесі від ідеї до продукту, скажу так:) Все що сьогодні задеклароване навіть якщо його реально і немає, підпадає під фінконтроль не тільки в Україні!, — пише у соцмережі народний депутат Віктор Чумак. — Скористатись ним без пояснень джерел доходу за кордоном буде неможливо. Та й в країні кожний наступний правочин буде публічним. Сподіватись на масові карні справи, та на вироки судів теж не варто, тому що сьогодні це просто лінія відліку. А ось для розслідувачів це фантастичний матеріал для нових викриттів. І на їх матеріалах цілком можливі реальні «посадки».
Тисячі е-декларацій чиновників, які можна проглянути на спеціальному сайті public.nazk.gov.ua, вражають своїми подробицями. Лише деякі приклади. Депутат від фракції «Волі народу» Олесь Довгий задекларував 95 картин XIX—XXI століть, 10 статуй, 11 наручних годинників і 1,5 млн. доларів готівкою в 2015 році. А от народний депутат від «БПП» Анатолій Матвієнко вказав навіть, що володіє храмом Успіння Пресвятої Богородиці в Берлівці Вінницької області. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков крім трьох квартир, двох земельних ділянок, задекларував також колекцію вин, монет, картин, марок і пластинок. У народного депутата від «БПП» Ігоря Кононенка — будинок у Києві має метраж 1643.6 м кв. Це рекорд серед чиновників.
Свої декларації не подали народні депутати — В’ячеслав Богуслаєв (Воля народу); Анатолій Гіршфельд (Воля народу); Ігор Шкіря (Відродження); Юрій Шухевич (Радикальна партія); Марія Матіос (сестра головного військового прокурора Анатолія Матіоса, депутат від фракції БПП).
Президент Петро Порошенко задекларував права власності у понад 100 компаній в Україні, Росії, Польщі, Іспанії, на Кіпрі, в Угорщині, Литві і КНР, Британських Віргінських островах та у Нідерландах, зарплату у сумі 121 054 грн., процентів у сумі 12 375 404 та інвестиційні прибутки у сумі 49 665 361 грн. Свою декларацію Президент подав буквально за кілька годин до дедлайну. Готівкові кошти Порошенка (як і інші згадані кошти) у сумі 60 тис. доларів та 900 тис. грн. утримуються у ПАТ «МІБ», де він є власником 9000 акцій, номінальна вартість яких становить 13,518 млн. грн. Внески до кредитних спілок та інших небанківських фінустанов становлять 8,19 млн. грн. На банківських рахунках Порошенка зберігається 540 478 грн., 26 324 870 доларів, 14372 євро.
ФОТО-ПРИЗЕР ФОТОКОНКУРСУ-2014. НА НЬОМУ БУЛО БІЛЬШЕ АНАЛІЗУ І ПРОГНОЗУ, НІЖ У БАГАТЬОХ «ЕКСПЕРТІВ» РАЗОМ ВЗЯТИХ. ЗРЕШТОЮ, ЯК І НА ДЕЯКИХ ІНШИХ, ЗНАКОВИХ ЗНІМКАХ «ДНЯ»… ТРЕБА ЛИШЕ НАВЧИТИСЯ БАЧИТИ. ІНІЦІАТОР АКЦІЇ «УКРАЇНА БЕЗ КУЧМИ» ЮРІЙ ЛУЦЕНКО ЧЕРЕЗ 15 РОКІВ НЕ ЛИШЕ ПРОЙШОВ ВЛАДНИЙ ШЛЯХ НА КЛЮЧОВИХ ДЕРЖАВНИХ ПОСАДАХ, А Й СТАВ ОДНИМ ІЗ НАЙЗАМОЖНІШИХ ГЕНПРОКУРОРІВ СВІТУ / ФОТО НАТАЛІЇ КРАВЧУК
Факти е-декларацій посадовців, причому від дрібного калібру до найвищої посадової особи держави, суспільство ще вивчатиме довго. «Саме зараз Україна потребує термінової допомоги митців. Саме зараз спасіння психічного здоров’я більшості українців залежить від спроможності осягнути нову реальність через культурні засоби у всьому їх розмаїтті. Залишки моральних орієнтирів тануть під натиском нової декларованої постгеноцидної естетики. Гори кешу, стоси картин, купи годинників, мікрорайони квартир, безмежні лани земель…», — пише у Фейсбуці громадській діяч Сергій Кошман.
ПОСАДОВЦІ НЕ ЛЮБЛЯТЬ ГРИВНЮ
На старті заповнення електронних декларацій фахівці жартували: можна буде на основі зібраних даних скласти рейтинг надійності українських банків. Мовляв, в того, де найбільше депутатів і міністрів зберігає своїх грошенят, «найбезхмарніші перспективи». Та за результатами кампанії з е-декларування, найбільшою довірою у української влади користуються банки ті, що скляні,… з кришками. А в когось «матраси» — причому з огляду на кількість задекларованої готівки, зберігають вони її не «під», а «в». Є й такі об’єми для яких об’єктивно потрібен бункер, і не один. Так, наприклад, екс-комбат народний депутат Сергій Мельничук, що у Верховній Раді представляє групу «Воля народу», вже у 2015 році мав «кешу» на трильйон (!) гривень. І це при тому, що Судячи з електронної декларації Мельничука, увесь його дохід за 2015 рік склала депутатська зарплата в 73 тисячі гривень. Зазначимо, що занесення недостовірних даних і навіть помилка в електронній декларації є кримінальним злочином. Втім, Мельничук є фігурантом кількох справ, які тягнуть на довічне, що не заважає йому працювати у Верховній Раді.
Експерти порахували, що і мільйон гривень, якщо його упакувати в банкноти номіналом по 500, важить приблизно 2,3 кілограма. Один мільйон євро в банкнотах по 500 євро важить приблизно 2,2 кілограми. Один мільйон доларів в банкноті з найбільшим доступним в Україні номіналом у 100 доларів (для довідки банкноти номіналом в п’ятсот, тисячу, п’ять тисяч і десять тисяч доларів, яких випущено всього лише 42 штуки, вивозити з США суворо заборонено) — 8 кілограм.
Найбільшим доларовим важковаговиком, відповідно до даних порталу е-декларацій, є народний депутат, який «Продав свій Ролс-Ройс і пішов в АТО, В’ячеслав Константіновський — майже 120 кілограмів (14,7 мільйона доларів). А от прем’єр-міністр Володимир Гройсман «тягне» на гривневого важковаговика. Він задекларував майже трохи більше п’яти кілограм готівки в національній валюті (2,4 млн. гривень), ще півкіло в євро (460 тис. євро) і майже сім кілограм у доларах (870 тис. доларів), ще по три кілограмчики «гривні» номіналом по 500 і доларів — по 100 зберігала в 2015 році його дружина: (1,6 млн. гривень і 372 тис. доларів готівки — відповідно). Особливою любов’ю до готівки, чи то пак нелюбов’ю до банків, відзначився молодий реформатор, екс-голова Подткової (очолив фіскальну службу після Революції гідності), а нині голова Фонду держмайна Ігор Білоус. Він вказав, що у післяреволюційний і вже воєнний 2015-й він тримав вдома майже вісім кілограм доларів (970 тис. доларів), ще три кілограми гривні (1 мільйон 200 тисяч гривень готівкою) та пару грамів євро — 140 тис. євро. Натомість на рахунках у банках у Білоуса було лише 1,1 тисячі доларів, 18,8 тисячі євро і 136 тисяч гривень.
НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ АНДРІЙ ДЕРКАЧ (ПРАВОРУЧ), ЯКИЙ БУВ ОДНИМ ІЗ ТИХ, ХТО ПАЛКО ПРОТЕСТУВАВ ПРОТИ ЕЛЕКТРОННОГО ДЕКЛАРУВАННЯ І НАВІТЬ ВНІС СКАНДАЛЬНУ ПРАВКУ В ЗАКОН ПРО БЮДЖЕТ 2016 РОКУ, ЯКА ВІДТЕРМІНОВУВАЛА ПОДАЧУ Е-ДЕКЛАРАЦІЙ ПОСАДОВЦЯМИ, ЗРЕШТОЮ ПОДАВ СВІЙ ЗВІТ. ЩОПРАВДА, В ОКРЕМИХ ГРАФАХ ДЕРКАЧ ПРЯМО ВКАЗАВ, ЩО «У ДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО СЕБЕ З ДРУЖИНОЮ ВІДМОВИВСЯ З МОТИВІВ ПОРУШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРИНЦИПІВ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА». ІНКОЛИ В ОПИСІ МАЙНА ЗНАЧИТЬСЯ ЛАКОНІЧНА ФРАЗА «ЧЛЕН СІМ’Ї НЕ НАДАВ ІНФОРМАЦІЇ». ПРОТЕ ДЕПУТАТ ВСЕ Ж ТАКИ ВКАЗАВ В ДЕКЛАРАЦІЇ НИЗКУ КВАРТИР, АВТОМОБІЛІ ТА ІКОНИ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
А от родина міністра фінансів Олександра Данилюка трохи більше довіряє банківській системі. Щоправда неукраїнській. У Данилюка в 2015 році було два рахунки в Укрсоцбанку (1,243 тисячі доларів й 3,226 тисячі гривень) і рахунок у Приватбанку (1,067 тисяч гривень). А от найбільше грошей розмістила його дружина — 15,7 тисячі фунтів стерлінгів — в зберігає в британському National Westminster Bank Plc.
А от Валерія Гонтарєва, як і належить голові Нацбанку, свої заощадження, якщо вірити її декларації, зберігає справді у банківській системі і в Україні. Правда, в основному не в гривні. У 2015 році на банківських рахунках родина Гонтарєвих мала 1,161 934 мільйона гривень, і практично в 26 разів більшу суму в доларах — 1,831391 мільйона доларів.
«День» попросив економіста, фінансиста та банкіра, ректора Міжнародного інституту Бізнесу Олександра Савченка пояснити таку масову любов українського політикуму до готівки, як і де вони назбирали стільки доларів, і чи бува не вони обвалили курс гривні своїми заощадженнями у 2015-му?
Так от за словами Савченка, причин декілька.
• Перша — «незадовільна якість менеджменту Національного Банку, така ж — якісь нагляду за комерційними банками і очікування подальших банкрутств комерційних банків». Простими словами, депутати і міністри знають на що вони реально спроможні у керуванні державою. І не довіряють собі ж свої гроші.
• Друга причина — це недосконалість чинного законодавства України. «Фактично, перевірити наявність готівки у чиновників не можна. Одні, які реально є супер-багаті і мають джерела доходів, значно занижують суми готівки, які вони зберігають в сейфах. А інші навпаки «домальовують нулі». У них реально зараз немає стільки готівки, а вони її декларують. Це для того, щоб можна було в подальшому купувати квартири, коштовні речі, тощо», — пояснює експерт.
На думку, Савченка держава має заборонити чиновникам тримати у готівці грошей більше певної суми. За європейськими стандартами — це 10 тисяч євро. Все решта — на рахунках в банках. «Тоді б вони думали, кого обирати головою національного банку, і взагалі кого обирати в економічний блок уряду», — говорить експерт. Сам Савченко схильний вважати, що попри очевидні завищення, на руках у державних чиновників готівки значно більше. Щонайменше — в десять разів, каже експерт.
«Ну і в загалі, як для голови Національного банку так і для депутатів, і членів уряду повинно бути справою честі зберігати свої заощадження у національній валюті», — резюмую Савченко, апелюючи до старою, але здається, вже забутої для українського істеблішменту категорії як етика і мораль.
ЩО ДАЛІ?
Після оприлюднення чиновниками своїх декларацій, одним з головних питань залишається, а які власне наслідки? «Е-декларації спонукають до простого, але дуже невтішного висновку: у нас при владі здебільшого духовні брати «мотороли», — пише в соцмережі Геннадій Друзенко. — Попри всю євроінтеграційну та прозахідну риторику, ми живемо і ще, на жаль, довго житимемо в матриці «русского мира», навіть якщо завтра всі в Україні вивчать англійську і говоритимуть українською. Уся фінансова-майнова булімія наших можновладців від їхньої внутрішньої порожнечі: і аби заповнити цю духовну чорну діру вони накопичують, накопичують, накопичують. На цю країну чекає або справжня кривава революція, або тиха довга стагнація і безславна смерть у мутних водах «русского мира». Терапевт тут безсилий: потрібний або хірург або вже паталагоанатом».
«Ну і що?», «Ви дали їм легалізуватися». Друзі, далі відповідно до Закону наступає етап перевірки декларацій. Він опитаний у ст.ст. 48-50. Так що для багатьох головний біль від їхнього каша тільки починається. А ми про контролюємо», — пише Віктор Чумак.
От задекларували депутати/міністри судді/податківці ці матраци готівки, церкви, колекційні книги та старовинні ікони, і що з цим всім робити? Давати оцінку наслідкам для морально здоров’я суспільства від почутого та побаченого за останні тижні залишимо соціологам. Цікавішим, з точки зору перспективи для держави, є питання юридичних наслідків. Перший, чи можуть правоохоронні органи ініціювати розслідування, щодо джерел погодження задекларованого майна та готівки у наших чиновників? Зокрема: співставити суми сплачених за попередні роки податків та суми «нажитків» у декларації?
Теоретично така можливість є, кажуть в Центрі протидії корупції. Але на практиці активісти не радили б правоохоронцям у це залазити. Є маса механізмів, якими державний службовець, чи політик може виправдати свої мільйони під подушкою і нецке в серванті 18 століття, каже юрист ЦПК Олена Щербан. Вона нагадує, що Податкова почала індивідуальний облік сплачених податків лише з 2008 року. До цього періоду все йшло в спільний «казан». Відповідно, якийсь з декларантів може сказати, що статки, які він задекларував у 2015 році, — це скарби родини — заощадження, які передавались «з покоління до покоління»…
В цьому контексті можна згадати і «плівки Мельниченка», на яких фактично зафіксовані принципи збагачення в Україні. Це найбільший документ який пояснює, як все робилось в державі, як в кабінеті Кучми роздавалися багатства. І ці плівки потрібно було використати не для пересудів, а для висновків. Але тут ми знову повертаємось до такої речі як посттоталітарні суспільства. Перше що страждає — це пам’ять і причинно-наслідковий зв’язок. Після оприлюднення е-декларацій посадовців у людей масове прозріння, але питання знову ж таки в тому — як налагодити цей причинно-наслідковий зв’язок. І як подбати про альтернативу.
ІСТОРІЯ ПРОБЛЕМИ
«Як так сталося, що одна з найбідніших країн Європи, чиновники якої їздять по світу і просять гроші, є одними з найбагатших в світі? І як після цього західні політики мають вести переговори з представниками української влади? «На тлі всього цього німецька канцлерка чи американський президент виглядають відвертими лузерами та жебраками проти середньої руки українського депутата, — пише у соцмережі Геннадій Друзенко. — І це в країні, яка жебрає по всьому світу, позичаючи де і в кого тільки можна, з найбільшими боргами і найменшим ВВП на душу населення у Європі, країні, де щодня на війні вбивають погано одягнених солдат, а волонтери досі купують для армії харчі, ліки, тепловізори etc., etc., etc».
Фактично ці декларації є наслідком «системи Кучми» і втраченого шансу 1999 р., тобто масштабного пограбування замаскованого різними декораціями. Коли навесні 2016-го обговорювали можливість призначення нового уряду, «День» запропонував свою версію альтернативного Кабміну «національної збірної» з Володимиром Лановим на чолі — за його точний діагноз системі. Ми запитали у міністра економіки України (1992 р.), голови Фонду державного майна (1997—1998 рр.), народного депутата II, V та VI скликань, який в інтерв’ю «Дню» 2013 року заявив, що «з приходом до влади Кучми, в Україні відбулася контрреволюція», що він думає з приводу е-декларування посадовців.
«Перші накопичення відбувались у червоних директорів, які розграбували СРСР. Ці люди зараз майже всі закордоном живуть. Мають вілли і палаци, — коментує «Дню» Лановий. — Друга хвилею накопичення шаленого капіталу — це друга половина 90-х років, коли з’явились нові власники, що фактично захопили велику кількість підприємств. Це так звані олігархи. Свій бізнес вони заробили на державних приватизованих підприємствах, захопили фінансові потоки по обслуговуванню бюджетів і тому подібне. Отже наприкінці 90-х років за часів президентства Леоніда Кучми ми отримали олігархічний лад. Зрештою олігархат де-факто керує країною, урядом, парламентом і президентами. Олігархи взяли чиновників на утримання».
«Ще однією причиною чому великі статки мають деякі депутати чиновницького походження, тому що вибори у нас були, м’яко кажучи, нещирі, не відкриті і нечесні, — продовжує Лановий. — Там були величезні грошові внески і розкрадання грошей з виборчих фондів. Гадаю, що багато з осіб, які зараз фігурують в парламенті, сиділи на таких потоках. Звичайні хабарі не зможуть забезпечити такі великі накопичення. Так само не варто забувати, що така дискредитація влади дуже шкодить державі на міжнародній арені, адже від цього залежить як довіра інвесторів, кредиторів так і ситуація із санкціями проти РФ».
На тлі зубожіння, жертв і жертовності, суспільство спостерігає за неймовірними статками. При цьому, система вибудувана так, що не дає легально заробляти гроші. Один з перших хто вирішив «доплатити» за «приватизацію» часів Кучми, і пропонував це зробити іншим олігархам, був Ігор Коломойський. Він спробував вийти з «системи», за що на нього спустили всіх собак.
«Декларувань статків не було 26 років, — пише в ФБ політолог Сергій Жидко. — Це не означає, що не було депутатів і чиновників з тіньовими доходами. Фундамент був закладений оточенням Кучми із самим на чолі. Далі все тільки множилося і вже кілька хвиль владоможців омільйонерилися та й спокійно відійшли, виставивши на передову дерибану своїх відпоручників. Сьогодні задекларовуються не найбагатші і не найвпливовіші в Україні. Політично виглядає так: ми дозволили сформувати в Україні клас багатих і супербагатих — вас ніхто чіпати не буде. Буде збереженим осягнений соціальний і майновий статус-кво. Хто вміло заофшорився — багатства його недосяжні. Задекларували, показали запас готівки на ближчі закупки вартісних речей, на оправдання нових хабарів і, типу — працюйте для народу. НАБУ, АКП сформовані, Генпрокуратура чиститься — заляжте, стримайтеся. До нових виборів. Там час покаже. І, наче б, накази Майдану виконали. Побачимо, чи народ навчиться по тих деклараціях голосувати».
