Перший пам’ятник Шевченку мав з’явитися у Києві понад сто років – у 1911 році з нагоди 50-тої річниці з дня смерті поета.
У 1904 році було створено комітет при Київській міській думі. До «Комітету по збудуванню пам’ятника Т. Г. Шевченкові у Києві» увійшли, зокрема, Михайло Коцюбинський, Микола Лисенко, Борис Грінченко, Ілля Рєпін, Євген Чикаленко, родина Терещенків. Кошти збирала уся Україна.
Місцем для пам’ятника, за пропозицією Комітету, було обрано сквер на Михайлівській площі. Після цього оголосили конкурс на створення проекту пам’ятника. Надійшло близько 60 пропозицій, проте жодна з них не влаштувала журів. Після цього конкурс оголошували ще три рази.
Поки розглядалися проекти, міська Дума вирішила, що на Михайлівській площі стоятиме пам’ятник княгині Ользі, а Шевченка треба перенести на Караваєвську площу. Тут вже почала обурюватися громадськість.
Один з меценатів Євген Чикаленко пожартував з цього приводу, що треба “зробити пам’ятник Тарасові на колесах і перевозити його на всі пропоновані місця, таким робом всі будуть задоволені”.
Отак вибираючи то проект пам’ятнику, то місце для цього пам’ятнику, громада Києва дочекалася 1914 року, а потім почалася війна…
Комітет, проіснувавши до 1919 року, так і не зміг довести справу до кінця. Сумна доля спіткала і кошти, зібрані на пам’ятник Т.Г. Шевченкові. Їх конфісковано і витратили на зовсім інші справи.
Перший пам’ятник Кобзарю з’явився у столиці у 1939 році. На сьогодні їх у Києві 10.
За матеріалами Прес-центру, Вікіпедії.
Джерело: Рідний Київ
