Прянощі – це частини різноманітних рослин (листя, цвіт, корені, насіння), які додають до страв, аби вони мали особливий смак та аромат. Зазвичай їх сушать, подрібнюють, маринують, солять або ж смажать. І, як і будь-який продукт, вони мають термін придатності. Зазвичай це рік або два. Може бути й довше, якщо вони не перемелені чи не підлягають будь-якій обробці.
Наприклад, ціла паличка кориці зберігатиме свій аромат значно довше, ніж мелена. Те ж стосується насіння кмину, мускатного горіха. Тож найкраще купувати їх цілими, а потім при потребі змолоти.
Уявити сучасну кулінарію без спецій та прянощів неможливо. Саме ці дивовижні приправи відіграють роль завершальної крапки та вносять особливі пікантні відтінки в уже майже готову страву.
Якщо правильно і раціонально використовувати ці натуральні добавки, то можна не тільки смачно поїсти, але і покращити здоров’я.
1. Лавровий лист
Лавровий лист – це узагальнююча назва листя лавра благородного. Спеція має терпкий аромат з яскраво вираженою гіркотою і гостротою.
Лікувальні властивості. Покращує травні процеси, роботу серця, підвищує апетит, використовується при загостренні артриту, шкірних хвороб. Має сечогінну і дезинфікуючу дію. Інгаляції з лавровою ефірною олією рекомендуються при інфекціях дихальних шляхів. Також лаврова олія – визнаний засіб від гаймориту.
Кулінарія. Універсальна пряність, використовується в супах, маринадах, м’ясних і рибних стравах.
Особливості. При приготуванні перших страв додавайте приправу за 5-10 хвилин до закінчення варіння. Після завершення приготування лавровий лист потрібно вийняти. Перетримувати лист не можна, інакше смак страви зіпсується. При консервації томатів, кабачків, огірків лавровий лист додається, коли овочі заливаються маринадом.
Заборонено приймати цю спецію під час вагітності. При тривалому зберіганні втрачає аромат і стає гірким.
2. Кориця
Палички кориці – це висушена кора вічнозеленого дерева Коричник цейлонський сімейства Лаврових.
Лікувальні властивості. Хочете схуднути – приправте їжу корицею, радять дієтологи. Ця спеція також вважається найкращий другом діабетиків, оскільки вона ефективно регулює рівень глюкози в крові і знижує високий артеріальний тиск. Кориця допомагає контролювати пристрасть до солодкого. Крім того, ця пахуча спеція замінить шкідливі цукрові калорії в чаї або каві.
Ця спеція багата залізом, кальцієм, марганцем. У ній містяться речовини, які працюють як антиоксидант, захищаючи клітини від пошкоджень, що викликані шкідливим навколишнім середовищем і неправильним харчуванням. Кориця сприяє поліпшенню кровообігу, а її аромат допомагає роботі мозку. Також кориця має властивість послаблювати різні види болю – зубний, м’язовий і т. д. Її активно використовують у косметології.
Кулінарія. Корицю додають у солодкі та тушковані страви, використовують у випічці. Кориця незамінна у будь-яких кулінарних виробах з яблук. Дуже цікаве поєднання: кориця і волоські горіхи, кориця і мед, а також кориця і цедра апельсина. Додають її і під час приготування напоїв.
Особливості. Корицю не можна приймати при відкритих і закритих кровотечах. Дія кориці прискорює цей процес. Також не радять її гіпертонікам, жінкам на ранніх стадіях вагітності та тим, у кого хвора печінка.
связка-корицы
3. Червоний пекучий перець (чилі)
В залежності від виду, стручки перцю можуть мати яскраво-червоний, оранжевий, жовтий, фіолетовий або чорний кольори. Розмір їх теж різний, однак найбільш пекучими та «злими» вважаються саме маленькі перчинки.
Лікувальні властивості. У стручках перцю міститься величезна кількість капсаїцину (алкалоїду) – саме він відповідає за «вогненний» смак цієї спеції і завдяки ньому чилі використовують для зменшення больових синдромів. В одній перчинці знаходиться вдвічі більше вітаміну C, ніж у великому лимоні. Чилі – природне джерело вітамінів групи B і А. Перець позитивно впливає на серцево-судинну систему, допомагає знизити кров’яний тиск і запобігає розвитку тромбів.
Чілі перешкоджає мутації клітин, тому може використовуватися як додатковий засіб при боротьбі з пухлинами. Ця спеція здатна позбавити людину і від мігрені, причому всього за 2 місяці! Капсаїцин – потужний спалювач жирів і безпосередньо впливає на швидкість обміну речовин. Гострий перець – у народі використовують як ліки для підвищення потенції. Чилі добре зарекомендував себе і як засіб для лікування епілепсії, бронхіальної астми, алергії. Настоянка перцю зміцнює волосяні цибулини, допомагаючи впоратися з випаданням волосся і прискорюючи їх зростання.
Кулінарія. При тепловій обробці перець чилі (червоний гострий) не втрачає корисних властивостей і смакових якостей. Незважаючи на те, що він має пекучу гостроту, він добре поєднується з багатьма продуктами та інгредієнтами. Його використовують у свіжому, сухому і меленому вигляді, а також у спиртових настоянках або витяжках. Мелений перець у більшості випадків застосовується в приготуванні страв з м’яса, рису, яєць, соусів і салатів, його додають в кефір, кисле молоко, маринади.
Особливості. Сушений чилі необхідно замочувати у гарячій воді за півгодини до використання. Найбільш пекуча частина перцю – це внутрішні пластини і насіння. Їх зазвичай не використовують. Якщо ж ці складові потрапили в шлунок, не рекомендується пити воду, може допомогти йогурт або сир – саме вони поборють пекучість чилі.
5. Імбир
Корінь імбиру володіє гострим, інтенсивним і злегка цитрусовим ароматом.
Лікувальні властивості. Імбир використовують як знеболювальний, протизапальний, протиспазматичний і ранозагоювальний засіб. Імбирний чай допомагає позбутися застуди і захищає від виразки шлунка. За допомогою цієї спеції можна позбутися мігрені, менструальних болів і болів в м’язах, зміцнити імунітет. Допомагає при нудоті будь-якого походження.
Кулінарія. Імбир можна додавати у чай, в овочі і випічку, а також в заправку для різних салатів. Це також обов’язкова приправа до страв із сирої риби – японці вважають, що імбир має протиглистну дію. Обов’язкова складова приправи каррі, імбир є і у всіх кетчупах.
Особливості. Якщо додати імбир на початку приготування страви, смак і аромат будуть набагато сильніші.
6. Шафран
Це найдорожча спеція у світі. Її отримують з висушених тичинок квіток крокусу.
Лікувальні властивості: Шафран сприяє виробленню серотоніну – гормону радості, тому має психотропну дію, що позбавляє болю і депресії. Покращує травлення, очищає лімфу, нирки і печінку, знімає судоми, видаляє застої крові в судинах, покращує колір обличчя і підвищує потенцію. Шафран дуже корисний для очей. Він здатний в буквальному сенсі повертати очам молодість, а тому, надзвичайно корисний для людей похилого віку з ослабленим зором. Відвар із додаванням цієї спеції добре впливає і на клітини головного мозку, чудово поліпшує пам’ять.
Кулінарія. Шафран надає стравам тонкого, вишуканого аромату. Його можна додавати до пирогів та десертів, також у традиційний середньоазіатський плов. Його часто використовують, як харчовий барвник, що дає приємний помаранчевий колір. Цю спецію дуже люблять і широко використовують в індійській, арабській та середземноморській кухнях. Шафран чудово підходить для гарячих м’ясних страв і страв з рису.
Особливості. Шафран – сильнотонізуючий засіб, надмірна його доза може призвести до гіперзбуждення і нервової напруги. Ця спеція не виносить близького сусідства з іншими пряними травами. У букеті приправ він негайно втратить весь свій вишуканий аромат.
7. Базилік
Дивовижна рослина з сімейства м’ятних трав із зеленим, фіолетовим і пурпуровим листям, що має приємний терпкий аромат з відтінками лимона і кориці.
Лікувальні властивості. Базилік незамінний у зміцненні імунітету, а також при лікуванні проблем травного тракту. Базилік – це джерело вітамінів В і С, каротину та ефірних олій. Ця трава бореться з різними інфекціями і допомагає заспокоїти біль. Його можна назвати антибактеріальним, сечогінним і дезинфікуючим засобом, який хоч і має насичений смак і запах, але, тим не менш, заспокоює шлунок після їжі. Базилік знищує бактерії, що викликають карієс, зубний камінь, зубний наліт, неприємний запах із рота. Він володіє терпкими властивостями – тому ясна стають міцнішими, і це запобігає випаданню зубів.
Кулінарія. Цій траві можна віддати лідируючі позиції у поєднанні з різноманітними овочевими салатами, рагу, рибними стравами і супами.
Особливості. Сполуки ртуті, які є в цій рослині, створюють обмеження на вживання цієї прянощі пацієнтам з цукровим діабетом, гіпертонією, тромбофлебітом, тромбозом. Майбутнім мамам, а також хворим , що страждають на епілепсію, стенокардію, ішемічну хворобу серця краще зовсім відмовитися від вживання базиліку.
8. Кмин
Кмин – насіння дворічної ефірно-олійної трав’янистої рослини.
Лікувальні властивості. Насамперед кмин корисний, тому що містить велику кількість вітаміну Е, який має яскраво виражені антиоксидантні властивості. Перешкоджає пошкодженню клітин. Дуже добре кмин допомагає при метеоризмі, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при спазмах і порушеннях роботи кишечника. Знімає кольки. Покращує кровообіг.
Відвари з кмину знімають головний та вушний біль, мають сечогінний ефект, підвищують лактацію у матусь, що годують груддю. Кмин знімає неприємні відчуття у жіночих циклах. Має протизапальну й антисептичну дію. Допомагає перетравлювати їжу. Тому його так широко застосовують у випічці та маринадах. Кмин підвищує чоловічу та захищає шкіру від передчасного старіння.
Кулінарія. Кмин часто входить до складу різних пряних сумішей. Використовується цілим або меленим. Мелений кмин додають до страв, які не піддаються тепловій обробці, — салатів, паштетів, сирів. Цілим насіння кмину вживається для приготування різних виробів з тіста (його навіть називали «пекарською спецією»), додається до червоного буряку, свіжої та квашеної капусти, у картоплю, супи, ковбаси. Печуть і хліб з кмином.
Особливості. Вважається, що найкращим та найкориснішим є чорний кмин (у народі цю спецію називають “чорнушкою”), його цілющі властивості відкрили ще 8 тисяч років тому.
9. Гвоздика
До квітки революції дана спеція не має жодного стосунку. Це сухі квітки гвоздичного дерева, що мають теплий і солодкий аромат.
Лікувальні властивості. Гвоздична олія – найсильніший антисептик. У період епідемій ГРВІ її рекомендують використовувати для аромотерапії. Гвоздика має анестезуючу дію при зубному болю, полегшує дихання при захворюванні дихальних шляхів.
Кулінарія. Надає пікантного смаку маринадам – грибним, м’ясним або овочевим, забезпечує більш тривале зберігання приправ і соусів. Гвоздика удосконалює смак солоних страв. Вона добре поєднується з м’ясом, овочевими стравами, каррі. Для відчуття солодкуватих прянощів додавайте її в десерти, компоти, пунші і глінтвейни. Також гвоздика чудова в холодці та паштетах. Найбільш широко спеція використовується в індійській, мексиканській та в’єтнамській кухнях.
Особливості. Не переносить тривалої теплової обробки. Кип’ятіння позбавляє гвоздику аромату, а страва набуває гіркуватого смаку.
10. Мускатний горіх
Мускатний горіх – це плід тропічного мускатника запашного, прекрасного вічнозеленого дерева, яке може плодоносити до 50 років. Аромат мускатного горіха пряний і чуттєвий — це один із найсексуальніших ароматів.
Лікувальні властивості. Протягом багатьох століть мускатний горіх застосовувався для лікування нирок і шлунка. Рекомендується при варикозному розширенні вен: полегшує болі , покращує кровообіг. Мускатний горіх застосовується при безсонні завдяки антидепресивній та заспокійливій дії.
Він має антиоксидантну дію і є засобом профілактики онкологічних і аутоімунних захворювань; збільшує здатність до навчання і ефективно покращує пам’ять. Споконвіку мускатний горіх застосовувався як афродізіак. Його додають у засоби для лікування імпотенції. Мускатний горіх використовують у дієтах. Він стимулює вироблення інсуліну, так як в кров рівномірно надходять рослинні кислоти.
Кулінарія. В кулінарії цей горіх незамінний для створення неповторного смаку і запаху страв з рису, картоплі, випічки, грибів, алкогольних та безалкогольних напоїв тощо. Господині всього світу і провідні кулінари широко застосовують цей горіх.
Особливості. При високих дозах (понад 1 кг на 10 кг ваги) мускатний горіх може викликати галюцинації, ейфорію, тахікардію, порушення координації рухів, непритомність, головний біль, пітливість, підвищення температури.
Мускатний горіх – незамінний компонент при приготуванні домашніх алкогольних напоїв
Отже, використання спецій більш ніж корисне і навіть необхідне. Але потрібно пам’ятати, що «передозування» прянощами може зробити страву неїстівною. Тому під час експериментів на кухні слід дотримуватися рецептів та мати відчуття міри.
Джерело: poradnyk.com.ua
