Україна обмежена у закупівлях високотехнологічних боєприпасів за кордоном. Тому дуже важливо налагодити власне виробництво
Держпідприємство “Укроборонпром” найближчим часом готове налагодити виробництво в Україні стрілецької зброї на базі американської штурмової гвинтівки М16. Воно вестиметься спільно з американською корпорацією Aeroscraft, яка спеціалізується на створенні різних літальних апаратів – дирижаблів і аеростатів. Крім гвинтівки, “Укроборонпром” розробив ще ряд новинок, проте їх застосування, так само як і українського варіанту американської штурмової гвинтівки, викликає в експертів сумніви.
ГІСТЬ З США. Про те, що в Україні буде проводитися варіант американської штурмової гвинтівки М16, стало відомо в перших числах 2017 року. За інформацією держконцерну “Укроборонпром”, зброя буде випускатися за ліцензією, виданою урядом США, спільно з американською компанією Aeroscraft. “Перед Україною стоїть завдання переходу на стандарти НАТО, а нова штурмова гвинтівка повинна стати справжньою стрілецької системою, яка буде відповідати стандартам, прийнятим в арміях Альянсу”, – пояснили в “Укроборонпрому”, зазначивши, що український варіант М16 буде випускатися під назвою WAC- 47.
Штурмова гвинтівка М16 проводиться в США з 1960 року. Під час війни у В’єтнамі в ній було виявлено ряд недоліків. Основною проблемою цієї гвинтівки, в порівнянні, наприклад, з автоматом Калашникова, є низька надійність в тих випадках, якщо боєць не може за неї ретельно доглядати (така ситуація цілком імовірна в польових умовах). Проте “американець” вельми популярний – випущено вже понад 8 млн примірників різних модифікацій М16, які знаходяться на озброєнні більш ніж 80 країн світу.
М16 в армії США. В Україні може не прижитися
В основному в М16 використовується боєприпас калібру 5,56 мм, прийнятий в країнах НАТО. Але в “Укроборонпрому” відзначають, що у виробництві WAC-47 буде застосовуватися модульна конструкція, що дозволяє міняти стовбури під різні калібри. Наприклад, під радянські варіанти патронів 5,45х39 і 7,62х39, які зараз використовуються і в українській армії.
Втім, експерти сумніваються, що радянський боєприпас приживеться на американській платформі. “Патрон 7,62х39 неможливо використовувати без переробки нижній частині гвинтівки, де знаходиться її ударно-спусковий механізм і шахта для магазину. Це завдає серйозного удару по модульній конструкції WAC-47. Американські компанії, які намагалися вирішити цю проблему, так і не створили серійний екземпляр . Утворені прототипи вони назвали “мутантами”. Де в Україні можна знайти інженерів для усунення цих недоліків – незрозуміло. Особливо якщо врахувати, що компанія Aeroscraft досі виробляла літальні апарати – дирижаблі і аеростати”, – говорить військовий експерт Юрій Повх.
Він також зазначив, що патрон калібру 7,62х39 зразка 1943 року має поганими характеристиками, через що Радянська армія поступово перейшла на використання калібру 5,45. Крім того, за словами Повха, виробництво 7,62-мм боєприпасів в Україні практично не розвивалося, а єдине профільне підприємство – Луганський патронний завод – було втрачено внаслідок війни на Донбасі. “Та й хто взагалі вирішив, що нам потрібен застарілий патрон на платформі, яка погано пристосована для його застосування”, – дивується Юрій Повх.
Директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергій Згурець також наголошує на важливості якості боєприпасів. “Війна на Сході показала, що старі радянські боєприпаси, які знаходяться на озброєнні української армії, не можуть ефективно боротися з новітніми засобами індивідуального захисту, які використовуються росіянами. А ми дуже обмежені в закупівлях високотехнологічних боєприпасів за кордоном. Тому дуже важливо налагодити власне виробництво”, – зазначає Згурець.
В “Укроборонпрому”, втім, запевняють, що готові побудувати новий патронний завод, не пізніше ніж через 18 місяців з моменту початку державного фінансування.
МІН НЕМАЄ. З нестачею боєприпасів може зіткнутися і ще одна новинка від “Укроборонпрому” – 60-мм міномет КБА 118, розроблений в 2016 році. Юрій Повх вважає його дуже корисним: “Уже повоювати на Донбасі люди не раз говорили мені, що легкий міномет – це дуже здорово! Звичайно, 82-мм і 120-мм міномети ефективніше, але коли кошти артилерійської розвідки зробили крок далеко вперед, потрібно підвищувати мобільність. Зробити це можна, або поставивши важкі міномети на колеса, або максимально полегшивши їх конструкцію”.
Втім, за словами експерта, підприємство для виробництва хв після розпаду СРСР залишилося на території Росії. До речі, зараз воно відчуває свої нові розробки на підконтрольних бойовикам територіях України. “Немає у нас підприємств для виробництва боєприпасів для автоматичних станкових гранатометів, підстовбурних гранатометів і РПГ, а також для реактивних систем залпового вогню”, – пояснив Повх.
Відзначимо, що бойові дії на Донбасі Україна веде за рахунок старих радянських запасів, заповнюючи їх і шляхом закупівель в країнах колишнього Варшавського договору, які перейшли на стандарти НАТО.
“ВІЛЬХА” ТА ІНШІ. Брак боєприпасів для РСЗВ Україна, втім, здатна подолати, модернізуючи вже існуючі системи залпового вогню. Як уже повідомляла “Сегодня”, в 2016 році почалися випробування нового вітчизняного ракетного комплексу “Вільха”. Він використовує високоточну коректується ракету, розроблену в київському КБ “Луч”, яка запускається з радянської 300-мм РСЗВ “Смерч”. Експерт з питань ВПК, колишній генеральний директор “Укроборонпрому” Максим Глущенко вважає українські проекти високоточної зброї найбільш перспективними. “Уже через півтора-два роки, при наявності належного фінансування, нове ракетне озброєння може почати надходити у війська”, – вважає Глущенко.
Крім “Вільхи” і 60-мм міномета, в 2016 році ДП “Укроборонпром” в ініціативному порядку розробив ще кілька новинок. За даними прес-служби підприємства, це легкий транспортний літак Ан-132, створений фірмою “Антонов” в інтересах Саудівської Аравії, безпілотний авіаційний комплекс “Горлиця”, бойовий робот “Фантом”, що нагадує маленький шестиколісний бронетранспортер, цифрову систему управління вогнем “Мисливець” , а також три бойових модуля, призначених для установки на бронетехніку.
Як уже писала “Сегодня”, “Горлиця” і “Фантом” були представлені на початку осені. “Горлицю”, яку позиціонують як ударного безпілотника, розробили на фірмі “Антонов” за власні кошти, яких поки недостатньо. За оцінками Максима Глущенка, тільки початкові вкладення можуть скласти до $ 30 млн. “Необхідно вирішити ще безліч завдань. Вони стосуються зброї, яке буде нести цей безпілотник, а також систем зв’язку та іншої електроніки. Ці проблеми загальні для всіх українських виробників БПЛА. Чим більше літак – тим гостріше проблема: кількість іноземних комплектуючих може досягати 80%”, – пояснив експерт. Проблема організації захищених каналів зв’язку актуальна і для “Фантома”, інакше управління машиною може бути перехоплено противником.
Ще одним елементом роботизації військ є цифрова система управління вогнем “Мисливець”, яку випробували в грудні 2016 року. Система була встановлена на модернізовану БМП-1 УМД, дозволивши використовувати машину в дистанційному режимі.
Українська змія. Бойовий модуль “Тайпан” на броньовику HURON названий на честь дуже отруйної змії
Три бойових модуля для бронетехніки отримали назву “Тайпан”, “Дуплет” і “Кастет”. Бойовий модуль “Тайпан” (так ще називаються дуже отруйні австралійські змії) був вперше представлений на азербайджанській виставці ADEX-2016. Його встановили на бронеавтомобілі HURON. “Тайпан” оснащений двома авіаційними 23-мм гарматами. Бойовий модуль “Кастет”, що складається з 30-мм гармати, спареної з 7,62-мм кулеметом, 30-мм гранатомета і ПТРК “Бар’єр”, був представлений на виставці SOFEX 2016 в Йорданії. Систему встановили на гусеничний БТР “Скорпіон”, що вельми зацікавило короля Йорданії, який переконався, що тепер “Скорпіон” може вражати танки і вертольоти, які пролітають низько. Двома 30-мм гарматами озброєний і “Дуплет”. Його можна було побачити на виставці “Зброя та безпека 2016”, яка пройшла в середині жовтня в Києві.
Джерело: segodnya.ua
