Іпотерапія: їзда верхи як метод лікування

30 Травня 2017 16:22

Іпотерапія – всесвітньо визнаний метод реабілітації після різноманітних захворювань, досягнення стійкої ремісії та соціальної адаптації. Іншими словами – це лікування за допомогою верхової їзди на коні під наглядом лікаря іпотерапевта або ж спеціально навченого інструктора верхової їзди. Унікальність такої терапії полягає в одночасному фізичному, психологічному та емоційно позитивному впливах на пацієнтів із неврологічними, психічними, фізичними та іншими серйозними порушеннями.

Про те, що коні можуть лікувати, перший здогад належить Гіпократу, лікарю часів Стародавньої Греції, який стверджував, що безпосередній контакт з цими тваринами допомагає хворим людям одужати набагато швидше та результативніше. За його виразом, верхова їзда звільняє хворих людей від темних думок і викликає світлі, веселі та позитивні емоції. Проте пильну цікавість до подібної терапії медики-реабілітологи почали проявляти лише в другій половині ХХ століття.

Найбільший розвиток цей вид лікування отримав в країнах Західної Європи, Скандинавії, США, Польщі, країнах Балтії та в Україні. Зараз іпотерапію застосовують в 45 країнах світу як додатковий метод лікування, і вона є офіційно визнаним видом лікування, в той час як в інших країнах вона належить до альтернативної медицини. Найчастіше іпотерапію використовують для фізичної та соціально-психологічної реабілітації дітей та дорослих із захворюваннями нервової системи та опорно-рухового апарату, психічними відхиленнями у розвитку.

Суть іпотерапії:

Їзда верхи дає добре фізичне навантаження всім групам м’язів, спонукаючи їх до поперемінного скорочення і розслаблення. Поступово відбувається покращення або й відновлення втрачених навичок з порушеними функціями. Розвивається координація, рівновага, поліпшується фізична форма. Заняття спонукають до досягнення емоційної гармонії.

Іпотерапія має лікувальний ефект не лише від їзди на коні, але й завдяки безпосередньому контакту та спілкуванню з твариною, а також від догляду за нею. Такий комплекс допомагає усунути стресовий стан, позбутися напруги, почуття страху або тривоги. Іпотерапевтичні заняття допомагають розвинути такі особистісні якості як уважність, чуйність, швидкість реакції, подолання страхів, набуття впевненості, позбавлення агресивності, збудливості та замкнутості.

Позитивні вплив на організм:

Активує рухову активність, оскільки задіює всі групи м’язів, в тому числі й уражені хворобою, поступово привчає хворого до фізичних навантажень. Відновлює втрачені навички і порушені функції , а також сприяє виробленню нових. Покращує координацію рухів, а при гіперкінезах (зокрема при ДЦП, хворобі Паркінсона та їм подібним) зменшує наявність та амплітуду мимовільних рухів. Покращує кровообіг, адже температура тіла коня на 1-2 градуси вища, ніж в людини. Здійснює унікальний мікромасаж кінцівок вершника – м’язи пасивно скорочуються тому, що вони притискаються до коня,, який рухається.

Сприяє поліпшенню роботи нервової та ендокринної систем, що в свою чергу позитивно впливає на роботу внутрішніх органів. Сприяє психологічній та соціальній адаптації хворого, допомагаючи подолати страх, невпевненість, позитивно впливає на мотивацію та волю, позбавляючи від почуття неповноцінності, безпорадності і ряду психологічний комплексів. Задовольняє психоемоційну потребу в контакті і прихильності до домашніх тварин, тренує вольові процеси і навички спілкування не тільки з твариною, а й з людьми.

Перебування на свіжому повітрі та контакт з природою мають відомий загальнооздоровчий ефект. При їзді на коні м’язи спини тварини здійснюють тривимірні рухи, тим самим масажують м’язи ніг – внутрішню сторону стегон, литкові м’язи, гомілкоово-ступневий суглоб, пахвинну ділянку. Вершник, намагаючись сидіти на коні надійно і зручно, змушений щільніше притискати ноги до коня, що збільшує силу впливу на його м’язи. У процес їзди включаються всі основні групи м’язів. Це відбувається на рефлекторному рівні, оскільки вершник-хворий, рухаючись разом з конем, інстинктивно прагне зберегти рівновагу, аби не впасти, спонукає до активної роботи як здорові, так і уражені м’язи, не помічаючи прикладених до цього зусиль. При сильному спастичному зведенні ніг, хворі, найчастіше – діти, часто не в змозі сісти на коня глибоко, тому заняття починають напівлежачи, відхиливши тіло назад і розмістивши ноги ближче до шиї коня. Таке положення зручне для ніг, але не зручне для дитини в цілому. Поступово дитина прагне сісти прямо, оскільки тільки в цьому положенні зможе самостійно триматися на коні, і їй доводиться опускати ноги нижче. Хворий, самостійно змінюючи своє положення і поступово випрямляючись, прагне сісти глибше, що є одним з найважливіших принципів іпотерапії як методу фізичної реабілітації дітей з обмеженими можливостями. Дитина сама прагне подолати недуг і бачить результат своєї боротьби: стає зручніше сидіти, з’являється можливість керувати конем. Під час руху коня тулуб вершинка виконує ті ж самі рухи, що й при ходьбі.

Окрім масажу ніг і сильної внутрішньої мотивації до занять, існують ще два чинники, що сприяють зменшенню спастичності. По-перше, це тепло тіла коня. По-друге – відсутність внутрішньої напруги, яка іноді спостерігається у дитини під час лікувального масажу, коли навантаження на м’язи залежить від масажиста. На коні дитина вибирає навантаження самостійно: вона вдосконалюється поволі, плавно і постійно. Одночасно з розслабленням ніг відбувається також і зміцнення м’язів спини та їхня гармонізація. Для збереження рівноваги на коні необхідна пряма посадка, нахил у будь-який бік веде до сповзання. Таким чином, при русі слаборозвинені м’язи формуються та зміцнюються а скорочені – розслабляються.

Перелік захворювань при яких корисна іпотерапія, дуже великий, однак найбільше її застосовують для реабілітації при перелічених нижче патологіях. Захворювання нервової системи з руховими порушеннями (паралічі, ДЦП, наслідки перенесеного енцефаліту, інсульту, поліомієліту та інші). Деякі психічні захворювання і відхилення у розвитку (неврози, аутизм, синдром Дауна, олігофренія, глухота і сліпота, певні види шизофренії і т.д.). Реабілітація після травм та операцій. Захворювання внутрішніх органів (дискінезія органів травлення, вегето-судинна дистонія, енурез, хронічні запальні захворювання статевої системи). Захворювання опорно-рухового апарату (остеохондроз, артроз і артрит в стадії компенсації, сколіоз першого ступеня, аномалії розвитку, порушення постави).

Порушення соціальної адаптації. Довіра до коня допомагає вибудовувати відносини не тільки з твариною, але із задіяними людьми, відбувається поступове залучення до громадського життя, що особливо важливо для людей з обмеженими можливостями. розширення соціальних контактів.

Однак, іпотерапія при всій своїй позитивності має певні протипоказання: Ламкість та крихкість кісток – остеомієліт, остеопороз. Гемофілія. Епілепсія. Алергія на шерсть коня. Гострі форми неврологічних, психічних та серцево-судинних захворювань. Сколіоз третього та четвертого ступенів.

Умови для занять іпотерапією: Бажання, можливість та активна участь хворого і родичів у іпотерапевтичних сеансах. Лікарський контроль за адекватністю та ефективністю навантажень під час занять, а також їх корекція при потребі.

Комплексне використання інших методів лікування під час проведення курсу іпотерапії. Іпотерапія – це не лише метод лікарської реабілітації при важких захворюваннях, але й прекрасний спосіб боротьби зі стресами, при перенавантаженнях як фізичних, так і психологічних. Адже більшість людей ведуть сидячий спосіб життя, а терапія такого виду допоможе в профілактиці більшості захворювань опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи. Тому важливим є не просто лікування, а й профілактика можливих захворювань.